ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ НА ЗЕМЛЮ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКАУ УКРАЇНИ - Мої статті - Каталог статей - Легал консалтинг

ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

Понеділок, 05.12.2016, 11:26

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

Головна » Статті » Мої статті

ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ НА ЗЕМЛЮ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКАУ УКРАЇНИ

Земельний фонд України становить 60,3 млн га. Питання права земельної власності досліджувались багатьма вченими різних поколінь. Останні цікаві дослідження в цій галузі  виконані професорами Біликом Ю.Д., Андрійчуком В.Г., Шпичаком О.М., а також Пугачевим М.І.

Історія нашої країни свідчить про те, що весь розвиток держави перш за все був пов’язаний з питанням власності на землю. Особливістю сучасної земельної реформи є те, що вона виступає складовою частиною економічної реформи в державі. Ця реформа охоплює реформування не тільки земельних відносин, а й відносин власності на засоби виробництва, і націлена вона на ліквідацію державної монополії власності на землю та інші засоби виробництва, на відродження власника і хазяїна в сільській місцевості. Реформуванню земельних відносин сприяло прийняття у жовтні 2001 року Земельного кодексу України в новій редакції.

Початковий етап реформування земельних відносин передбачав роздержавлення землі, тобто передачу її в колективну власність сільськогосподарським підприємствам. Хід земельної реформи об’єктивно вів до трансформації колективної власності у приватну. 

Приватна власність на землю стимулює її економічне зростання.

Якщо звернутись до зарубіжного сучасного досвіду регулювання земельних  відносин в постсоціалістичних країнах, то слід відмітити, що, наприклад, в Румунії, яка повністю прийняла вимоги  інтеграції до ЄС, активно відбувається  відновлення прав приватної власності на основі старих наявних даних.

На Україні незважаючи на комплекс перепон законотворчий процес в цій сфері також триває. Зокрема прийняття закону "Про ринок землі” закладе юридичну базу для реалізації власниками землі своїх прав в ринкових умовах, введення його в дію буде сприяти прозорості договорів купівлі-продажу землі та виведенню їх з тіньового сектору, покращенню інвестиційної привабливості українського сільського господарства.

Форсування на практиці реалізації завдання формування ринку землі повинно бути узгодженим з питанням визначення ціни земельних ділянок. Ціни мають бути обґрунтованими і достатніми, щоб продаж землі не призвів до вилучення за безцінь земельних паїв у їх власників [3].

В жовтні  2004 року Верховна Рада України прийняла закон про продовження мораторію на продаж земель сільгоськогосподарського призначення до 1 січня 2007 року, щоб в умовах незавершеності створення відповідних механізмів та інститутів функціонування ринку вільний продаж земельних ділянок не перетворивcя з великого стимулу розвитку АПК у фактор соціальної нестабільності, не призвів до погіршення якості вітчизняних земельних ресурсів.

Програма нового Уряду України "На зустріч людям” передбачає у сфері земельних відносин забезпечення ефективного використання земельного ресурсу як одного з основних факторів підвищення конкурентно-спроможності сільськогосподарського виробництва. 

Список використаної літератури:

1. Білик Ю.Д. Еволюція власності на землю в Україні у ринкових умовах//    Землевпорядний вісник. – 2003. - № 3. – С. 8-18.

2. Пугачов М., Кобець М. Земельна реформа в Україні//Актуальні питання     аграрної політики. – К.: UAPP/PCAPSAPHD/GAPCCS/ - 2004 – C.75-105.

      3. Шпичак О.М., Андрійчук В.Г.Теорія та практика формування ціни землі сільськогосподарського призначення//Агроінком.–2003. -  № 3-4.– С.33-40

Категорія: Мої статті | Додав: Сonsalt (08.01.2011)
Переглядів: 676 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Мої статті [14]

Пошук

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0