Легал консалтинг - ст. 100 - ст. 104

ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

Понеділок, 05.12.2016, 11:24

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | ст. 100 - ст. 104 | Реєстрація | Вхід

        100.12. Договори про розстрочення (відстрочення) можуть  бути 
достроково розірвані:

    100.12.1. з  ініціативи  платника податків - при достроковому
погашенні розстроченої суми грошового зобов'язання та  податкового
боргу або відстроченої суми грошового зобов'язання або податкового
боргу,  щодо яких була досягнута  домовленість  про  розстрочення,
відстрочення;

    
100.12.2. з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо:

     з'ясовано, що   інформація,  подана  платником  податків  при
укладенні   зазначених   договорів,    виявилася    недостовірною,
перекрученою або неповною;

     платник податків визнається таким,  що має податковий борг із
грошових  зобов'язань,  які  виникли  після  укладення  зазначених
договорів;

     платник податків   порушує   умови   погашення  розстроченого
грошового зобов'язання  чи  податкового  боргу  або  відстроченого
грошового зобов'язання чи податкового боргу.

     100.13. Порядок   розстрочення   та   відстрочення   грошових
зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється
центральним  органом  державної  податкової  служби або спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної
справи в межах їх повноважень.

     100.14. Розстрочення,   відстрочення   податкового  боргу  не
звільняють майно платника податків з податкової застави.

    
Стаття 101. Списання безнадійного податкового боргу

     101.1. Списанню підлягає безнадійний податковий борг,  у тому
числі  пеня  та  штрафні  санкції,  нараховані на такий податковий
борг.

     101.2. Під терміном "безнадійний" розуміється:

     101.2.1. податковий  борг  платника  податку,   визнаного   в
установленому   порядку  банкрутом,  вимоги  щодо  якого  не  були
задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;

     101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка:

     визнана у судовому порядку недієздатною,  безвісно відсутньою
або  оголошена померлою,  у разі недостатності майна,  на яке може
бути звернуто стягнення згідно із законом;

     померла, у  разі  недостатності  майна,  на  яке  може   бути
звернуто стягнення згідно із законом;

     понад 720 днів перебуває у розшуку;

     101.2.3. податковий  борг  платника податків,  стосовно якого
минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

     101.2.4. податковий  борг   платника   податків,   що   виник
внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

     101.2.5. податковий    борг   платника   податків,   державна
реєстрація якого припинена на підставі  рішення  суду  та  внесено
запис про виключення з Державного реєстру.

     101.3. У  разі  якщо  фізична  особа,  яка у судовому порядку
визнана безвісно відсутньою або  оголошена  померлою,  з'являється
або  якщо фізичну особу,  яка перебувала у розшуку понад 720 днів,
розшукано,  списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню
та  стягненню  у загальному порядку з дотриманням строків позовної
давності починаючи з дня відновлення такого податкового боргу.

     101.4. Органи стягнення відкликають  розрахункові  документи,
якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного
податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

     101.5. Органи   державної   податкової   служби    щокварталу
здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого
списання встановлюється центральним органом  державної  податкової
служби.

     Стаття 102. Строки давності та їх застосування

     102.1. Контролюючий орган,  крім випадків, визначених пунктом
102.2 цієї статті,  має право самостійно визначити  суму  грошових
зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом,
не пізніше  закінчення  1095  дня,  що  настає  за  останнім  днем
граничного  строку подання податкової декларації та/або граничного
строку  сплати  грошових  зобов'язань,  нарахованих   контролюючим
органом,  а якщо така податкова декларація була надана пізніше,  -
за днем її фактичного подання.  Якщо протягом  зазначеного  строку
контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань,  платник
податків вважається вільним від такого грошового  зобов'язання,  а
спір  стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не
підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

     У разі подання платником податку  уточнюючого  розрахунку  до
податкової  декларації контролюючий орган має право визначити суму
податкових зобов'язань за такою  податковою  декларацією  протягом
1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

     102.2. Грошове   зобов'язання   може   бути   нараховане  або
провадження у  справі  про  стягнення  такого  податку  може  бути
розпочате  без  дотримання строку давності,  визначеного у частині
першій цієї статті, якщо:

     102.2.1. податкову  декларацію  за  період,  протягом   якого
виникло податкове зобов'язання, не було подано;

     102.2.2. посадову  особу  платника  податків (фізичну особу -
платника податків) засуджено за ухилення  від  сплати  зазначеного
грошового  зобов'язання або у кримінальній справі винесено рішення
про її закриття з нереабілітуючих підстав,  яке  набрало  законної
сили.

     102.3. Відлік   строку   давності  зупиняється  на  будь-який
період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду
заборонено  проводити  перевірку  платника  податків  або  платник
податків перебуває поза межами України,  якщо таке  перебування  є
безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

     102.4. У    разі   якщо   грошове   зобов'язання   нараховане
контролюючим органом до закінчення строку давності,  визначеного у
пункті  102.1 цієї статті,  податковий борг,  що виник у зв'язку з
відмовою у самостійному погашенні такого  грошового  зобов'язання,
може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня
виникнення податкового боргу.  Якщо платіж стягується за  рішенням
суду,  строки стягнення встановлюються до повного погашення такого
платежу або визначення боргу безнадійним.

     102.5. Заяви  про  повернення  надміру   сплачених   грошових
зобов'язань або про їх відшкодування у випадках,  передбачених цим
Кодексом,  можуть бути подані не пізніше 1095 дня,  що  настає  за
днем  здійснення  такої  переплати  або  отримання  права  на таке
відшкодування.

     102.6. Граничні строки  для  подання  податкової  декларації,
заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення
надміру сплачених  грошових  зобов'язань,  підлягають  продовженню
керівником  контролюючого  органу  (його заступником) за письмовим
запитом платника податків,  якщо такий платник  податків  протягом
зазначених строків:

     102.6.1. перебував за межами України;

     102.6.2. перебував  у плаванні на морських суднах за кордоном
України у складі команди (екіпажу) таких суден;

     102.6.3. перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

     102.6.4. мав  обмежену  свободу  пересування  у   зв'язку   з
ув'язненням  чи  полоном  на  території інших держав або внаслідок
інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

     102.6.5. був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або
перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

     Штрафні санкції,  визначені  цим Кодексом,  не застосовуються
протягом строків продовження граничних строків подання  податкової
декларації згідно з цим пунктом.

     102.7. Дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на:

     102.7.1. платників податків - фізичних осіб;

     102.7.2. посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом
зазначених граничних строків така юридична  особа  не  мала  інших
посадових осіб,  уповноважених відповідно до законодавства України
нараховувати,  стягувати та вносити до бюджету  податки,  а  також
вести   бухгалтерський   облік,  складати  та  подавати  податкову
звітність.

     102.8. Порядок застосування пунктів 102.6 - 102.7 цієї статті
встановлюється  центральними  контролюючими органами відповідно до
їх повноважень.

           ГЛАВА 10. ЗАСТОСУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ
                  ТА ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ
                 ЗА ЗАПИТАМИ КОМПЕТЕНТНИХ ОРГАНІВ
                         ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ

     Стаття 103. Порядок застосування міжнародного договору
                 України про уникнення подвійного оподаткування
                 стосовно повного або часткового звільнення
                 від оподаткування доходів нерезидентів
                 із джерелом їх походження з України

     103.1. Застосування   правил  міжнародного  договору  України
здійснюється  шляхом  звільнення  від  оподаткування  доходів   із
джерелом  їх  походження  з України,  зменшення ставки податку або
шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку
нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору
України.

     103.2. Особа  (податковий   агент)   має   право   самостійно
застосувати  звільнення  від  оподаткування  або  зменшену  ставку
податку,  передбачену відповідним міжнародним договором України на
час   виплати   доходу   нерезиденту,   якщо  такий  нерезидент  є
бенефіціарним  (фактичним)  отримувачем  (власником)  доходу  і  є
резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

     Застосування міжнародного    договору   України   в   частині
звільнення від оподаткування  або  застосування  пониженої  ставки
податку  дозволяється  тільки  за умови надання нерезидентом особі
(податковому   агенту)   документа,   який   підтверджує    статус
податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

     103.3. Бенефіціарним   (фактичним)   отримувачем  (власником)
доходу для цілей застосування пониженої ставки  податку  згідно  з
правилами міжнародного договору України до дивідендів,  процентів,
роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні,
вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

     При цьому  бенефіціарним  (фактичним) отримувачем (власником)
доходу не може бути юридична або фізична особа,  навіть якщо  така
особа  має право на отримання доходу,  але є агентом,  номінальним
утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо
такого доходу.

     103.4. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування
доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом
з  урахуванням  особливостей,  передбачених пунктами 103.5 і 103.6
цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи,
довідки  (або її нотаріально засвідченої копії),  яка підтверджує,
що нерезидент є резидентом країни,  з  якою  укладено  міжнародний
договір України (далі - довідка),  а також інших документів,  якщо
це передбачено міжнародним договором України.

     103.5. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом
відповідної країни,  визначеним міжнародним договором України,  за
формою,  затвердженою згідно із законодавством відповідної країни,
і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно
до законодавства України.

     103.6. У разі потреби така довідка може  бути  затребувана  у
нерезидента   особою,   яка  виплачує  йому  доходи,  або  органом
державної  податкової  служби  під  час   розгляду   питання   про
повернення  сум  надміру  сплачених  грошових  зобов'язань на іншу
дату, що передує даті виплати доходів.

     У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може
звернутися   до   органу  державної  податкової  служби  за  своїм
місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення  центральним
органом державної податкової служби запиту до компетентного органу
країни,  з  якою  укладено  міжнародний   договір   України,   про
підтвердження зазначеної у довідці інформації.

     103.7. При   здійсненні  банками  та  фінансовими  установами
України операцій  з  іноземними  банками,  пов'язаних  з  виплатою
процентів,   підтвердження   факту,  що  такий  іноземний  банк  є
резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, не
вимагається,   якщо  це  підтверджується  витягом  з  міжнародного
каталогу "International Bank Identifier Code" (видання S.W.I.F.T.,
Belgium    International    Organization    for   Standardization,
Switzerland).

     103.8. Особа,  яка виплачує доходи нерезидентові  у  звітному
(податковому)   році,   у  разі  подання  нерезидентом  довідки  з
інформацією за попередній звітний  податковий  період  (рік)  може
застосувати  правила  міжнародного договору України,  зокрема щодо
звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому)
році  з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового)
року.

     103.9. Особа,  яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана
у   разі   здійснення   у   звітному   періоді  (кварталі)  виплат
нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України  подавати
органу  державної  податкової  служби  за  своїм місцезнаходженням
(місцем  проживання)  звіт  про  виплачені  доходи,  утримані   та
перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та
за формою,  встановленими центральним органом державної податкової
служби.

     103.10. У  разі  неподання нерезидентом довідки відповідно до
пункту  103.4  цієї  статті  доходи  нерезидента  із  джерелом  їх
походження   з  України  підлягають  оподаткуванню  відповідно  до
законодавства України з питань оподаткування.

     103.11. У разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було
утримано  суму  податку,  яка  перевищує  суму,  належну до сплати
відповідно  до  правил  міжнародного  договору  України,   розгляд
питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання
до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем
проживання) особи,  яка виплатила доходи нерезидентові та утримала
з них податок,  заяви про повернення суми  податку  на  доходи  із
джерелом їх походження з України.

     Необхідні документи   подаються  нерезидентом  або  посадовою
(уповноваженою) особою,  яка повинна підтвердити свої повноваження
відповідно до законодавства України.

     103.12. Орган    державної    податкової   служби   перевіряє
відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах,
фактичним  даним та відповідному міжнародному договору України,  а
також  факт  перерахування  до  бюджету  відповідних  сум  податку
особою, яка виплатила доходи нерезидентові.

     У разі  підтвердження  факту  зайвого  утримання  сум податку
орган державної податкової служби приймає рішення  про  повернення
відповідної суми нерезидентові,  копії якого надаються особі,  яка
під  час  виплати  доходів  нерезидентові  утримала  податок,   та
нерезидентові  (уповноваженій особі).  Висновок про повернення сум
надміру сплаченого податку  надсилається  до  відповідного  органу
Державного казначейства України.

     У разі  відмови  в  поверненні  суми  податку орган державної
податкової служби зобов'язаний надати нерезидентові (уповноваженій
особі) обґрунтовану відповідь.

     103.13. Орган  Державного  казначейства  України  на підставі
висновку органу державної податкової служби  перераховує  кошти  у
розмірі,  визначеному  у висновку,  на рахунок особи,  яка надміру
утримала податок з доходів нерезидента.

     103.14. Особа,  яка здійснила виплату  доходу  нерезидентові,
повертає  йому  різницю між сумою податку,  яка була утримана,  та
сумою,  належною до сплати  відповідно  до  міжнародного  договору
України, після отримання копії рішення органу державної податкової
служби про повернення суми надміру сплачених грошових  зобов'язань
або  після  зарахування  коштів від відповідного органу Державного
казначейства України.

     Кошти, які за рішенням  органу  державної  податкової  служби
повинні  повертатись  особі,  яка зайво утримала податок з доходів
нерезидента,  можуть  бути  зараховані  в  рахунок  сплати   інших
податкових  зобов'язань  такої  особи за її письмовою заявою,  яка
подається  під  час  розгляду  заяви  нерезидента  про  повернення
надміру   утриманих   сум  податку.  У  цьому  разі  висновок  про
повернення надміру сплаченої суми податку до  відповідного  органу
Державного казначейства України не надсилається.

     Стаття 104. Порядок надання допомоги у стягненні податкового
                 боргу в міжнародних правовідносинах

     104.1. Надання  допомоги  у  стягненні  податкового  боргу  в
міжнародних  правовідносинах,  за міжнародними договорами України,
здійснюється в порядку,  передбаченому цим Кодексом, з урахуванням
визначених цією статтею особливостей.

     104.2. Контролюючий орган після отримання документа іноземної
держави,  за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу  в
міжнародних   правовідносинах,  у  тридцятиденний  строк  визначає
відповідність такого документа міжнародним  договорам  України.  У
разі  невідповідності такого документа повертає його компетентному
органу іноземної держави.  Якщо зазначений документ визнано таким,
що  відповідає  міжнародним договорам України,  контролюючий орган
надсилає платнику податків податкове  повідомлення  в  міжнародних
правовідносинах у порядку, передбаченому статтею 42 цього Кодексу.

     104.3. Податковий    борг   в   міжнародних   правовідносинах
перераховується у гривні за офіційним курсом гривні  до  іноземної
валюти,  визначеним Національним банком України на день надсилання
такому платнику податків податкового повідомлення.

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0