ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

Вівторок, 19.03.2024, 05:18

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | ст. 20 - ст. 32 | Реєстрація | Вхід

        20.1.17. звертатися  до  суду щодо накладення арешту на кошти 
та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку,
у  разі,  якщо  у  платника  податків,  який  має податковий борг,
відсутнє  майно  та/або  його  балансова   вартість   менша   суми
податкового  боргу,  та/або  таке  майно  не  може  бути  джерелом
погашення податкового боргу;

     20.1.18. звертатися до суду щодо  стягнення  коштів  платника
податків,   який   має  податковий  борг,  з  рахунків  у  банках,
обслуговуючих такого платника,  на суму податкового боргу або його
частини;

     20.1.19. звертатися   до  суду  щодо  стягнення  з  дебіторів
платника  податків,  що  має  податковий  борг,  сум  дебіторської
заборгованості,  строк  погашення якої настав та право вимоги якої
переведено  на  органи  державної  податкової  служби,  у  рахунок
погашення податкового боргу такого платника податків;

     20.1.20.виключено;

     20.1.21. складати стосовно платників податків - фізичних осіб
та посадових осіб платників податків -  юридичних  осіб  протоколи
про адміністративні правопорушення в порядку, визначеному законом;

     20.1.22. виносити  постанови  у  справах  про адміністративні
правопорушення у випадках, передбачених законом;

     20.1.23. у випадках виявлення порушення вимог податкового  та
іншого   законодавства   України,  контроль  за  дотриманням  яких
покладено на  контролюючі  органи,  надсилати  платникам  податків
письмові  запити  щодо  надання  засвідчених  належним чином копій
документів;

     20.1.24. вимагати від  платників  податків,  діяльність  яких
перевіряється,   припинення   дій,  які  перешкоджають  здійсненню
законних  повноважень  службовими  (посадовими)  особами   органів
державної   податкової   служби,   усунення   виявлених   порушень
податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого
покладено  на  органи  державної податкової служби та контролювати
виконання  законних  вимог  службових  (посадових)  осіб   органів
державної податкової служби;

     20.1.25. користуватися  у службових справах засобами зв'язку,
які  належать  платникам  податків,  з  їх  дозволу  або   дозволу
посадових осіб таких платників;

     20.1.26. залучати,  у разі необхідності,  фахівців, експертів
та перекладачів;

     20.1.27. визначати у визначених цим  Кодексом  випадках  суми
податкових та грошових зобов'язань платників податків;

     20.1.28. застосовувати   до   платників   податків  фінансові
(штрафні) санкції,  стягувати до бюджетів  та  державних  цільових
фондів  суми  грошових  зобов'язань  та/або  податкового  боргу  у
випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати
суми  простроченої  заборгованості  суб'єкта  господарювання перед
державою (Автономною Республікою Крим чи  територіальною  громадою
міста)  за  кредитом  (позикою),  залученим  державою  (Автономною
Республікою  Крим  чи  територіальною  громадою  міста)  або   під
державну  (місцеву)  гарантію,  а  також  за  кредитом з бюджету в
порядку, визначеному цим Кодексом;

     20.1.29. здійснювати   контроль   за   додержанням    порядку
проведення   готівкових   розрахунків   за  товари  (послуги),  за
наявності   свідоцтв    про    державну    реєстрацію    суб'єктів
підприємницької   діяльності,   ліцензій   на   провадження  видів
господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до
законів,  з  наступною передачею матеріалів про виявлені порушення
органам, які видали ці документи, торгових патентів;

     20.1.30. одержувати  безоплатно   необхідні   відомості   для
ведення   Єдиного   реєстру   податкових   накладних,   формування
інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб -  платників
податків  від  платників  податків,  а  також  Національного банку
України та його установ - про суми  доходів,  виплачених  фізичним
особам,  і  утриманих  з  них  податків  та  зборів  (обов'язкових
платежів),   від   органів,   уповноважених   проводити   державну
реєстрацію  суб'єктів,  а  також  видавати ліцензії на провадження
видів  господарської  діяльності,   що   підлягають   ліцензуванню
відповідно  до  закону,  -  про видачу таких свідоцтв про державну
реєстрацію та ліцензій  суб'єктам  господарської  діяльності,  від
органів внутрішніх справ - про громадян, які прибули на проживання
до відповідного населеного пункту чи вибули з нього,  від відділів
державної  реєстрації  актів цивільного стану - про фізичних осіб,
які померли;

     20.1.31. одержувати безоплатно від  митних  органів  щомісяця
звітні  дані  про  ввезення  на  митну територію України імпортних
товарів і справляння при цьому податків та  зборів  та  інформацію
про   експортно-імпортні   операції,  що  здійснюють  резиденти  і
нерезиденти,  за  формою,  погодженою   з   Державною   податковою
адміністрацією   України,   та  від  органів  статистики  -  дані,
необхідні   для   використання    їх    у    проведенні    аналізу
фінансово-господарської     діяльності    підприємств,    установ,
організацій усіх форм власності;

     20.1.32. надавати  відстрочення  та   розстрочення   грошових
зобов'язань  або  податкового боргу,  а також приймати рішення про
списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом;

     20.1.33. застосовувати до фінансових установ,  які не  подали
відповідним  органам  державної  податкової  служби в установлений
законом строк повідомлень  про  відкриття  або  закриття  рахунків
платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за
рахунком платника податків до отримання повідомлення  відповідного
органу  державної  податкової служби про взяття рахунку на облік в
органах державної податкової служби, фінансові (штрафні) санкції у
встановленому цим Кодексом розмірі;

     20.1.34. за несвоєчасне виконання установами банків та іншими
фінансово-кредитними установами рішень суду та доручень  платників
податків  про сплату податків та зборів стягувати з установ банків
та  інших  фінансово-кредитних  установ  пеню   за   кожний   день
прострочення  (включаючи  день  сплати)  у  порядку  та  розмірах,
встановлених законами України щодо таких видів платежів;

     20.1.35. надавати інформацію з  Державного  реєстру  фізичних
осіб - платників податків іншим органам державної влади та органам
фондів загальнообов'язкового  державного  соціального  страхування
відповідно до закону;

     20.1.36. звертатися у випадках,  передбачених законом до суду
щодо застосування санкцій,  пов'язаних із забороною організації  і
проведення азартних ігор на території України;

     20.1.37. приймати рішення про зміну основного місця обліку та
переведення великих платників податків на облік  у  спеціалізовані
органи  державної  податкової  служби  та  знімати  їх  з обліку і
переводити до інших органів державної податкової служби;

     20.1.38. звертатися  до  суду  щодо  нарахування  та   сплати
податкових  зобов'язань,  коригування  від'ємного значення об'єкта
оподаткування  або  інших  показників   податкової   звітності   у
результаті застосування звичайних цін;

     20.1.39. отримувати   від   нотаріусів   на  письмові  запити
інформацію  про  вступ  фізичної  особи  у   права  спадкоємця  із
обов'язковим  зазначенням  повних  даних про таку особу (прізвище,
ім'я,  по батькові, номер та серія паспорта, рік народження, місце
проживання тощо) та відомості про майно (нерухоме,  рухоме,  кошти
тощо), отримане за спадком;

     20.1.40. звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів
первинних  фінансово-господарських  та бухгалтерських документів у
випадках, передбачених цим Кодексом.

     Права, передбачені        підпунктами         20.1.1-20.1.11,
20.1.23-20.1.26,   20.1.29-20.1.31,   надаються  посадовим  особам
органів  державної  податкової  служби,   а   права,   передбачені
підпунктами 20.1.12-20.1.22, 20.1.27-20.1.28, 20.1.32-20.1.40 цієї
статті,  надаються головам державних  податкових  адміністрацій  і
начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.

     Стаття 21. Обов'язки і відповідальність посадових осіб
                контролюючих органів

     21.1. Посадові особи контролюючих органів зобов'язані:

     21.1.1. дотримуватися Конституції України ( 254к/96-ВР )   та
діяти виключно у відповідності  з  цим Кодексом та іншими законами
України, іншими нормативними актами;

     21.1.2. забезпечувати  сумлінне   виконання   покладених   на
контролюючі органи функцій;

     21.1.3. забезпечувати  ефективну  роботу та виконання завдань
контролюючих органів відповідно до їх повноважень;

     21.1.4. не допускати порушень прав  та  охоронюваних  законом
інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

     21.1.5. коректно  та  уважно ставитися до платників податків,
їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час
реалізації норм цього Кодексу та інших законів,  не принижувати їх
честі та гідності;

     21.1.6. не  допускати  розголошення  інформації  з  обмеженим
доступом,  що одержується,  використовується, зберігається під час
реалізації функцій, покладених на контролюючі органи;

     21.1.7. надавати органам державної влади та органам місцевого
самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію
в порядку, встановленому законом.

     21.2. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків
посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно
із законом.

     21.3. Шкода,  завдана  неправомірними  діями  посадових  осіб
контролюючих  органів,  підлягає  відшкодуванню  за рахунок коштів
державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

     Стаття 22. Об'єкт оподаткування


     22.1. Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід
(прибуток) або його частина,  обороти з реалізації товарів (робіт,
послуг),  операції з постачання товарів (робіт,  послуг)  та  інші
об'єкти,  визначені  податковим  законодавством,  з наявністю яких
податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового
обов'язку.

     Стаття 23. База оподаткування

     23.1. Базою   оподаткування  визнаються  конкретні  вартісні,
фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

     База оподаткування  -  це  фізичний,   вартісний   чи   інший
характерний  вираз об'єкта оподаткування,  до якого застосовується
податкова ставка і який використовується  для  визначення  розміру
податкового зобов'язання.

     23.2. База    оподаткування    і    порядок   її   визначення
встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.

     23.3. У випадках,  передбачених  цим  Кодексом,  один  об'єкт
оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних
податків.

     23.4. У  випадках,  передбачених  цим   Кодексом,   конкретна
вартісна,   фізична   або   інша  характеристика  певного  об'єкта
оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

     Стаття 24. Одиниця виміру бази оподаткування

     24.1. Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна
вартісна,  фізична  або інша характеристика бази оподаткування або
її частини, щодо якої застосовується ставка податку.

     24.2. Одиниця  виміру  бази  оподаткування   є   єдиною   для
розрахунку і обліку податку.

     24.3. Одній   базі  оподаткування  повинна  відповідати  одна
одиниця виміру бази оподаткування.

     Стаття 25. Ставка податку

     25.1. Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань
на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.

     Стаття 26. Базова (основна) ставка податку

     26.1. Базовою (основною) ставкою податку визначається ставка,
що визначена такою для окремого податку відповідним розділом цього
Кодексу.

     26.2. У   випадках,   передбачених   цим  Кодексом,  під  час
обчислення одного і того самого податку  можуть  використовуватися
декілька базових (основних) ставок.

     Стаття 27. Гранична ставка податку

     27.1. Граничною  ставкою  податку визнається максимальний або
мінімальний розмір ставки за  певним  податком,  встановлений  цим
Кодексом.

     Стаття 28. Абсолютна та відносна ставки податку

     28.1. Абсолютною  (специфічною)  є  ставка податку,  згідно з
якою розмір  податкових  нарахувань  встановлюється  як  фіксована
величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування.

     28.2. Відносною   (адвалорною)   визнається  ставка  податку,
згідно  з  якою  розмір  податкових  нарахувань  встановлюється  у
відсотковому  або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру
бази оподаткування.

     Стаття 29. Обчислення суми податку

     29.1. Обчислення суми податку  здійснюється  шляхом  множення
бази   оподаткування   на   ставку  податку  із/без  застосуванням
відповідних коефіцієнтів.

     29.2. Специфічні  ставки,  фіксовані  ставки  та   показники,
встановлені   цим   Кодексом   у   вартісному  вимірі,  підлягають
індексації в порядку, визначеному цим Кодексом.

     Стаття 30. Податкові пільги

     30.1. Податкова пільга -  передбачене  податковим  та  митним
законодавством  звільнення  платника  податків  від обов'язку щодо
нарахування та сплати податку та  збору,  сплата  ним  податку  та
збору  в меншому розмірі за наявності підстав,  визначених пунктом
30.2 цієї статті.

     30.2. Підставами для надання податкових пільг є  особливості,
що   характеризують   певну   групу  платників  податків,  вид  їх
діяльності,  об'єкт  оподаткування  або  характер   та   суспільне
значення здійснюваних ними витрат.

     30.3. Платник   податків   вправі  використовувати  податкову
пільгу  з  моменту   виникнення   відповідних   підстав   для   її
застосування і протягом усього строку її дії.

     30.4. Платник  податків  вправі  відмовитися від використання
податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька
податкових  періодів,  якщо  інше  не  передбачено  цим  Кодексом.
Податкові пільги,  не використані платником  податків,  не  можуть
бути  перенесені  на інші податкові періоди,  зараховані в рахунок
майбутніх  платежів  з  податків  та  зборів  або  відшкодовані  з
бюджету.

    
30.5. Податкові   пільги,  порядок  та  підстави  їх  надання
встановлюються  з  урахуванням  вимог  законодавства  України  про
захист  економічної  конкуренції виключно цим Кодексом,  рішеннями
Верховної Ради Автономної Республіки  Крим  та  органів  місцевого
самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

     30.6. Суми   податку   та   збору,   не   сплачені  суб'єктом
господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг,
обліковуються   таким   суб'єктом   -  платником  податків.  Облік
зазначених  коштів ведеться в порядку ( 1233-2010-п ), визначеному
Кабінетом Міністрів України.

     30.7. Контролюючі  органи  складають  зведену  інформацію про
суми  податкових  пільг  юридичних  осіб  та   фізичних   осіб   -
підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання
податкових пільг.

     30.8. Контролюючі органи здійснюють контроль за  правильністю
надання   та   обліку   податкових  пільг,  а  також  їх  цільовим
використанням,  за  наявності  законодавчого  визначення  напрямів
використання   (щодо   умовних  податкових  пільг)  та  своєчасним
поверненням коштів,  не сплачених  до  бюджету  внаслідок  надання
пільги,  у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги,
використані  не  за   призначенням   чи   несвоєчасно   повернуті,
повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі
120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

     30.9. Податкова пільга надається шляхом:

     а) податкового  вирахування   (знижки),   що   зменшує   базу
оподаткування до нарахування податку та збору;

     б) зменшення   податкового   зобов'язання  після  нарахування
податку та збору;

     в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

     г) звільнення від сплати податку та збору.

     Стаття 31. Строк сплати податку та збору

     31.1. Строком сплати податку та збору визнається  період,  що
розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника
податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім
днем  строку,  протягом  якого  такий податок чи збір повинен бути
сплачений  у  порядку,  визначеному   податковим   законодавством.
Податок   чи  збір,  що  не  був  сплачений  у  визначений  строк,
вважається не сплаченим своєчасно.

     Момент виникнення податкового обов'язку платника податків,  у
тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

     31.2. Строк  сплати  податку  та  збору  обчислюється роками,
кварталами,  місяцями,  декадами,  тижнями, днями або вказівкою на
подію, що повинна настати або відбутися.

     31.3. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно
до податкового законодавства для  кожного  податку  окремо.  Зміна
платником  податку,  податковим агентом або представником платника
податку  чи  контролюючим  органом  встановленого  строку   сплати
податку  та збору забороняється,  крім випадків,  передбачених цим
Кодексом.

     Стаття 32. Зміна строку сплати податку та збору

     32.1. Зміна  строку  сплати  податку  та  збору  здійснюється
шляхом  перенесення встановленого податковим законодавством строку
сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

     32.2. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі:

    
відстрочки;

     розстрочки;

     податкового кредиту.

        32. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює
податкового обов'язку.
 

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар

«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0