Легал консалтинг - ст. 92 - ст. 94

ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

П`ятниця, 02.12.2016, 22:47

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | ст. 92 - ст. 94 | Реєстрація | Вхід

           Стаття 92. Узгодження операцій із заставленим майном 

     92.1. Платник податків зберігає право користування майном, що
перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

     Платник податків  може  відчужувати  майно,  що  перебуває  у
податковій заставі,  тільки за згодою органу державної  податкової
служби,  а  також  у разі,  якщо орган державної податкової служби
впродовж десяти днів з моменту  отримання  від  платника  податків
відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді
щодо надання (ненадання) згоди.

     У разі  якщо  в  податковій  заставі  перебуває  лише  готова
продукція,   товари  та  товарні  запаси,  платник  податків  може
відчужувати таке  майно  без  згоди  органу  державної  податкової
служби  за  кошти  за цінами,  що не є меншими за звичайні,  та за
умови,  що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному
обсязі  в  рахунок  виплати  заробітної  плати,  єдиного внеску на
загальнообов'язкове   державне   соціальне   страхування    та/або
погашення податкового боргу.

     92.2. У  разі  відчуження  або  оренди  (лізингу) майна,  яке
перебуває у податковій заставі,  платник податків за згодою органу
державної  податкової  служби  зобов'язаний  замінити  його  іншим
майном  такої  самої  або  більшої  вартості.  Зменшення  вартості
заміненого  майна  допускається  тільки за згодою органу державної
податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.

     92.3. У разі здійснення операцій з майном,  яке  перебуває  у
податковій   заставі,   без  попередньої  згоди  органу  державної
податкової   служби   платник   податків   несе   відповідальність
відповідно до закону.

     Стаття 93. Припинення податкової застави

     93.1. Майно   платника  податків  звільняється  з  податкової
застави з дня:

     93.1.1. отримання   органом   державної   податкової   служби
підтвердження   повного   погашення   суми   податкового  боргу  в
установленому законодавством порядку;

     93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;

     93.1.3. прийняття  відповідного   рішення   судом   у   межах
процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

     93.1.4. отримання  платником  податків  рішення  відповідного
органу про скасування раніше  прийнятих  рішень  щодо  нарахування
суми  грошового  зобов'язання  або  його частини (пені та штрафних
санкцій)  внаслідок  проведення  процедури  адміністративного  або
судового оскарження;

     93.1.5. реєстрації   в  органі  державної  податкової  служби
податкової поруки у випадках, визначених цим Кодексом.

     93.2. Підставою для звільнення майна платника податків  з-під
податкової  застави  та  її виключення з державних реєстрів застав
рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує
закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5
пункту 93.1 цієї статті.

     93.3. Порядок застосування податкової застави  встановлюється
центральним органом державної податкової служби.

     Стаття 94. Адміністративний арешт майна

     94.1. Адміністративний  арешт майна платника податків (далі -
арешт  майна)  є  винятковим   способом   забезпечення   виконання
платником податків його обов'язків, визначених законом.

     94.2. Арешт  майна  може бути застосовано,  якщо з'ясовується
одна з таких обставин:

     94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що
перебуває у податковій заставі;

     94.2.2. фізична особа,  яка має податковий борг,  виїжджає за
кордон;

     94.2.3. платник   податків   відмовляється   від   проведення
документальної  перевірки  за  наявності  законних  підстав для її
проведення  або  від  допуску  посадових  осіб  органу   державної
податкової служби;

     94.2.4. відсутні  свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів
господарювання,  дозволи  (ліцензії)  на  її  здійснення,  торгові
патенти,   сертифікати  відповідності  реєстраторів  розрахункових
операцій;

     94.2.5. відсутня реєстрація  особи  як  платника  податків  в
органі   державної  податкової  служби,  якщо  така  реєстрація  є
обов'язковою  відповідно  до  цього  Кодексу,  або  коли   платник
податків,  що  отримав  податкове  повідомлення або має податковий
борг,  вчиняє дії  з  переведення  майна  за  межі  України,  його
приховування або передачі іншим особам;

     94.2.6. платник   податків   відмовляється   від   проведення
перевірки стану  збереження  майна,  яке  перебуває  у  податковій
заставі;

     94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до
складення акта опису майна,  яке передається в податкову  заставу,
та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

     94.3. Арешт   майна  полягає  у  забороні  платнику  податків
вчиняти щодо свого майна,  яке підлягає арешту,  дії,  зазначені у
пункті 94.5 цієї статті.

     94.4. Арешт  може бути накладено органом державної податкової
служби на будь-яке майно платника податків,  крім майна, на яке не
може  бути  звернено стягнення відповідно до закону,  та коштів на
рахунку платника податків.

     94.5. Арешт майна може бути повним або умовним.

     Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на
реалізацію  прав  розпорядження  або  користування його майном.  У
цьому випадку  ризик,  пов'язаний  із  втратою  функціональних  чи
споживчих  якостей  такого  майна,  покладається  на  орган,  який
прийняв рішення про таку заборону.

     Умовним арештом майна визнається обмеження платника  податків
щодо  реалізації  прав  власності  на  таке майно,  який полягає в
обов'язковому    попередньому    отриманні    дозволу    керівника
відповідного  органу  державної  податкової  служби  на здійснення
платником податків будь-якої операції з таким  майном.  Зазначений
дозвіл  може  бути  виданий керівником органу державної податкової
служби,  якщо  за  висновком  податкового   керуючого   здійснення
платником податків окремої операції не призведе до збільшення його
податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

     94.6. Керівник  органу  державної  податкової  служби   (його
заступник)  за  наявності  однієї з обставин,  визначених у пункті
94.2 цієї статті,  приймає рішення про застосування  арешту  майна
платника податків, яке надсилається:

     94.6.1. платнику   податків   з  вимогою  тимчасово  зупинити
відчуження його майна;

     94.6.2. іншим  особам,   у   володінні,   розпорядженні   або
користуванні  яких  перебуває  майно  такого платника податків,  з
вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

     Арешт коштів  на  рахунку  платника   податків   здійснюється
виключно   на   підставі  рішення  суду  шляхом  звернення  органу
державної податкової служби до суду.

     Звільнення коштів  з-під  арешту  банк  або  інша   фінансова
установа здійснює за рішенням суду.

     94.7. Арешт  майна  може  бути також застосований до товарів,
які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з
порушенням  правил,  визначених  митним  законодавством України чи
законодавством  з  питань  оподаткування  акцизним  податком,   та
товарів,  у  тому  числі  валютних  цінностей,  які  продаються  з
порушенням порядку,  визначеного законодавством,  якщо їх власника
не встановлено.

     У цьому   випадку   службові  (посадові)  особи  контролюючих
органів  або  інших  правоохоронних  органів  відповідно   до   їх
повноважень   тимчасово   затримують   таке  майно  із  складенням
протоколу,  який повинен  містити  відомості  про  причини  такого
затримання  з  посиланням  на  порушення  конкретної  законодавчої
норми;  опис майна,  його родових ознак і кількості; відомості про
особу (особи), в якої було вилучено такі товари (за їх наявності);
перелік прав та обов'язків таких осіб,  що виникають у  зв'язку  з
таким  вилученням.  Форма  зазначеного  протоколу  ( 1239-2010-п )
затверджується Кабінетом Міністрів України.

     Керівник підрозділу правоохоронного органу, у підпорядкуванні
якого перебуває службова (посадова) особа, яка склала протокол про
тимчасове затримання майна, зобов'язаний невідкладно поінформувати
керівника органу державної податкової служби (його заступника), на
території  якого  здійснено  таке   затримання,   з   обов'язковим
врученням примірника протоколу.

     На підставі  відомостей,  зазначених  у  протоколі,  керівник
органу  державної  податкової  служби  (його  заступник)   приймає
рішення  про  накладення  арешту на таке майно або відмову в ньому
шляхом неприйняття такого рішення.

     Рішення про накладення арешту на майно повинне бути  прийняте
до  24 години робочого дня,  що настає за днем складення протоколу
про  тимчасове  затримання   майна,   але   коли   відповідно   до
законодавства  України  орган державної податкової служби закінчує
роботу  раніше,  то  такий  строк  закінчується  на   час   такого
закінчення роботи.

     У разі  якщо  рішення про арешт майна не приймається протягом
зазначеного  строку,  майно  вважається  звільненим  з-під  режиму
тимчасового   затримання,   а  посадові  чи  службові  особи,  які
перешкоджають   такому   звільненню,    несуть    відповідальність
відповідно до закону.

     94.8. При  накладенні арешту на майно у випадках,  визначених
пунктом 94.7  цієї  статті,  рішення  керівника  органу  державної
податкової  служби  (його заступника) невідкладно вручається особі
(особам,  зазначеним у пункті  94.6  цієї  статті),  зазначеній  у
протоколі  про тимчасове затримання майна,  без виконання положень
пункту 94.6 цієї статті.

     94.9. У  разі  якщо  місцезнаходження  осіб,   зазначених   у
протоколі  про  тимчасове  затримання майна,  не виявлено або коли
майно  було  затримано,  а  осіб,  яким  воно  належить  на  праві
власності чи інших правах, не встановлено, рішення про арешт майна
приймається керівником органу державної  податкової  служби  (його
заступником)  без  вручення його особам,  зазначеним у пункті 94.6
цієї статті.

     94.10. Арешт на майно може бути накладено рішенням  керівника
органу    державної    податкової    служби   (його   заступника),
обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

     Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному
порядку,  у  тому числі за рішенням інших державних органів,  крім
випадків,  коли  власника  майна,  на  яке  накладено  арешт,   не
встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під
режимом  адміністративного  арешту  протягом  строку,  визначеного
законом  для  визнання  його безхазяйним,  або у разі якщо майно є
таким,  що  швидко  псується,  -   протягом   граничного   строку,
визначеного  законодавством.  Порядок операцій з майном,  власника
якого  не  встановлено,  визначається  законодавством   з   питань
поводження з безхазяйним майном.

     Строк, визначений цим пунктом,  не включає добові години,  що
припадають на вихідні та святкові дні.

     94.11. Рішення керівника органу державної  податкової  служби
(його  заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником
податків в адміністративному або судовому порядку.

     У всіх  випадках,  коли  орган  державної  податкової  служби
вищого  рівня  або  суд  скасовує  рішення про арешт майна,  орган
державної  податкової  служби  вищого  рівня  проводить   службове
розслідування  щодо  мотивів прийняття керівником органу державної
податкової служби (його заступником) рішення про  арешт  майна  та
приймає   рішення   про  притягнення  винних  до  відповідальності
відповідно до закону.

     94.12. При прийнятті рішення про арешт майна банку  арешт  не
може бути накладено на його кореспондентський рахунок.

     94.13. Платник податків має право на відшкодування збитків та
немайнової шкоди,  завданих органом  державної  податкової  служби
внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника
податків,  за  рахунок  коштів  державного  бюджету,  передбачених
органам  державної податкової служби,  згідно із законом.  Рішення
про таке відшкодування приймається судом.

     94.14. Функції виконавця рішення  про  арешт  майна  платника
податків   покладаються   на   податкового  керуючого  або  іншого
працівника органу державної податкової служби,  призначеного  його
керівником (заступником). Виконавець рішення про арешт:

     94.14.1. надсилає  рішення  про  арешт  майна  відповідно  до
пункту 94.6 цієї статті;

     94.14.2. організовує опис майна платника податків.

    
94.15. Опис майна платника податків проводиться у присутності
його посадових осіб чи їх представників, а також понятих.

     У разі  відсутності  посадових  осіб платника податків або їх
представників опис його майна здійснюється у присутності понятих.

     Для проведення  опису  майна  у  разі   потреби   залучається
оцінювач.

     Представникам платника   податків,   майно   якого   підлягає
адміністративному арешту, роз'яснюються їх права та обов'язки.

     Понятими не  можуть   бути   працівники   органів   державної
податкової служби або правоохоронних органів,  а також інші особи,
участь яких як понятих обмежується Законом України "Про  виконавче
провадження" ( 606-14 ).

     94.16. Під час опису майна платника податків особи,  які його
проводять, зобов'язані пред'явити посадовим особам такого платника
податків  або  їх  представникам відповідне рішення про накладення
адміністративного арешту,  а також документи,  які засвідчують  їх
повноваження   на   проведення   такого   опису.  За  результатами
проведення опису майна  платника  податків  складається  протокол,
який   містить   опис  та  перелік  майна,  що  арештовується,  із
зазначенням назви,  кількості, мір ваги та індивідуальних ознак та
за   умови   присутності  оцінювача,  вартості,  визначеної  таким
оцінювачем. Усе майно, що підлягає опису, пред'являється посадовим
особам  платника  податків  або  їх представникам і понятим,  а за
відсутності посадових осіб або їх  представників  -  понятим,  для
огляду.

     94.17. Посадова особа органу державної податкової служби, яка
виконує  рішення  про  адміністративний   арешт   майна   платника
податків, визначає порядок його збереження та охорони.

     94.18. Виконання  заходів,  передбачених пунктами 94.15-94.17
цієї статті,  у період з 20-ї години до 9-ї години наступного  дня
не допускається.

     94.19. Припинення  адміністративного  арешту  майна  платника
податків здійснюється у зв'язку з:

     94.19.1. відсутністю протягом строку,  зазначеного  у  пункті
94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;

     94.19.2. погашенням податкового боргу платника податків;

     94.19.3. усуненням  платником  податків  причин  застосування
адміністративного арешту;

     94.19.4. ліквідацією  платника   податків,   у   тому   числі
внаслідок проведення процедури банкрутства;

     94.19.5. наданням  відповідному  органу  державної податкової
служби третьою особою належних доказів про належність арештованого
майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;

     94.19.6. скасуванням  судом  або органом державної податкової
служби рішення керівника органу державної податкової служби  (його
заступника) про арешт;

     94.19.7. прийняттям     судом    рішення    про    припинення
адміністративного арешту;

     94.19.8. пред'явленням  платником  податків   свідоцтва   про
державну  реєстрацію суб'єкта господарювання,  дозволів (ліцензій)
на  провадження  діяльності,   торгових   патентів,   сертифікатів
відповідності реєстраторів розрахункових операцій;

     94.19.9. фактичним     проведенням     платником     податків
інвентаризації основних  фондів,  товарно-матеріальних  цінностей,
коштів,   у   тому   числі  зняття  залишків  товарно-матеріальних
цінностей, готівки.

     94.20. У випадках,  визначених підпунктами 94.19.2 - 94.19.4,
94.19.8, 94.19.9 пункту 94.19 цієї статті, рішення щодо звільнення
з-під  арешту  майна  приймається  органом  державної   податкової
служби.

     У разі   якщо  рішення  про  звільнення  майна  з-під  арешту
прийнято щодо арешту, який було визнано судом обґрунтованим, орган
державної   податкової   служби   повідомляє   про   своє  рішення
відповідний суд не пізніше наступного робочого дня.

        94.21. У разі якщо майно платника податків звільняється з-під
адміністративного арешту у випадках, визначених пунктами 94.19.1,
94.19.6, 94.19.7., 94.19.9., повторе накладення адміністративного

штрафу з підстав накладення першого арешту не дозволяється.

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0