Стаття 92. Узгодження операцій із заставленим майном
92.1. Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.
Платник податківможевідчужуватимайно,щоперебуваєу податковій заставі,тільки за згодою органу державноїподаткової служби,атакожу разі,якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моментуотриманнявідплатникаподатків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
У разіякщовподатковійзаставіперебуваєлишеготова продукція,товаритатоварнізапаси,платникподатківможе відчужувати такемайнобеззгодиорганудержавноїподаткової службизакоштиза цінами,що не є меншими за звичайні,та за умови,що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязіврахуноквиплатизаробітноїплати,єдиного внеску на загальнообов'язковедержавнесоціальнестрахуваннята/або погашення податкового боргу.
92.2. Уразівідчуженняабооренди(лізингу) майна,яке перебуває у податковій заставі,платник податків за згодою органу державноїподатковоїслужбизобов'язанийзамінитийогоіншим майномтакоїсамоїабобільшоївартості.Зменшеннявартості заміненогомайнадопускаєтьсятільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.
92.3. У разі здійснення операцій з майном,якеперебуваєу податковійзаставі,безпопередньоїзгодиорганудержавної податковоїслужбиплатникподатківнесевідповідальність відповідно до закону.
Стаття 93. Припинення податкової застави
93.1. Майноплатникаподатківзвільняєтьсязподаткової застави з дня:
93.1.3. прийняттявідповідногорішеннясудомумежах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
93.1.4. отриманняплатникомподатківрішеннявідповідного органу про скасування ранішеприйнятихрішеньщодонарахування сумигрошовогозобов'язанняабойого частини (пені та штрафних санкцій)внаслідокпроведенняпроцедуриадміністративногоабо судового оскарження;
93.1.5. реєстраціїворганідержавноїподатковоїслужби податкової поруки у випадках, визначених цим Кодексом.
93.2. Підставою для звільнення майна платника податківз-під податковоїзаставитаїї виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.
93.3. Порядок застосування податкової заставивстановлюється центральним органом державної податкової служби.
94.2. Арештмайнаможе бути застосовано,якщо з'ясовується одна з таких обставин:
94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
94.2.2. фізична особа,яка має податковий борг,виїжджає за кордон;
94.2.3. платникподатківвідмовляєтьсявідпроведення документальноїперевіркизанаявностізаконнихпідстав для її проведенняабовіддопускупосадовихосіборганудержавної податкової служби;
94.2.4. відсутнісвідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання,дозволи(ліцензії)наїїздійснення,торгові патенти,сертифікативідповідностіреєстраторіврозрахункових операцій;
94.2.5. відсутня реєстраціяособиякплатникаподатківв органідержавноїподатковоїслужби,якщотакареєстраціяє обов'язковоювідповіднодоцьогоКодексу,абоколиплатник податків,щоотримавподатковеповідомлення або має податковий борг,вчиняє діїзпереведеннямайназамежіУкраїни,його приховування або передачі іншим особам;
94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна,яке передається в податковузаставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.
94.3. Арештмайнаполягаєузабороніплатникуподатків вчиняти щодо свого майна,яке підлягає арешту,дії,зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
94.4. Арештможе бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків,крім майна, на яке не можебутизвернено стягнення відповідно до закону,та коштів на рахунку платника податків.
94.5. Арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізаціюправрозпорядженняабокористування його майном.У цьому випадкуризик,пов'язанийізвтратоюфункціональнихчи споживчихякостейтакогомайна,покладаєтьсянаорган,який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платникаподатків щодореалізаціїправвласностінатаке майно,який полягає в обов'язковомупопередньомуотриманнідозволукерівника відповідногоорганудержавноїподатковоїслужбина здійснення платником податків будь-якої операції з такиммайном.Зазначений дозвілможебутивиданий керівником органу державної податкової служби,якщозависновкомподатковогокеруючогоздійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
94.6. Керівникорганудержавноїподатковоїслужби(його заступник)занаявностіоднієї з обставин,визначених у пункті 94.2 цієї статті,приймає рішення про застосуванняарештумайна платника податків, яке надсилається:
94.6.1. платникуподатківзвимогоютимчасовозупинити відчуження його майна;
94.6.2. іншимособам,уволодінні,розпорядженніабо користуванніякихперебуваємайнотакого платника податків,з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштівнарахункуплатникаподатківздійснюється виключнонапідставірішеннясудушляхомзверненняоргану державної податкової служби до суду.
Звільнення коштівз-підарештубанкабоіншафінансова установа здійснює за рішенням суду.
94.7. Арештмайнаможебути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушеннямправил,визначенихмитнимзаконодавством України чи законодавствомзпитаньоподаткуванняакцизнимподатком,та товарів,утомучислівалютнихцінностей,якіпродаютьсяз порушенням порядку,визначеного законодавством,якщо їх власника не встановлено.
У цьомувипадкуслужбові(посадові)особиконтролюючих органівабоіншихправоохороннихорганіввідповіднодоїх повноваженьтимчасовозатримуютьтакемайноізскладенням протоколу,який повиненміститивідомостіпропричинитакого затриманнязпосиланнямнапорушенняконкретноїзаконодавчої норми;опис майна,його родових ознак і кількості; відомості про особу (особи), в якої було вилучено такі товари (за їх наявності); перелік прав та обов'язків таких осіб,що виникають узв'язкуз такимвилученням.Формазазначеногопротоколу( 1239-2010-п ) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Керівник підрозділу правоохоронного органу, у підпорядкуванні якого перебуває службова (посадова) особа, яка склала протокол про тимчасове затримання майна, зобов'язаний невідкладно поінформувати керівника органу державної податкової служби (його заступника), на територіїякогоздійсненотакезатримання,зобов'язковим врученням примірника протоколу.
На підставівідомостей,зазначенихупротоколі,керівник органудержавноїподатковоїслужби(йогозаступник)приймає рішенняпронакладенняарешту на таке майно або відмову в ньому шляхом неприйняття такого рішення.
Рішення про накладення арешту на майно повинне бутиприйняте до24 години робочого дня,що настає за днем складення протоколу протимчасовезатриманнямайна,алеколивідповіднодо законодавстваУкраїниорган державної податкової служби закінчує роботураніше,тотакийстрокзакінчуєтьсяначастакого закінчення роботи.
У разіякщорішення про арешт майна не приймається протягом зазначеногостроку,майновважаєтьсязвільненимз-підрежиму тимчасовогозатримання,апосадовічислужбовіособи,які перешкоджаютьтакомузвільненню,несутьвідповідальність відповідно до закону.
94.8. Принакладенні арешту на майно у випадках,визначених пунктом 94.7цієїстатті,рішеннякерівникаорганудержавної податковоїслужби(його заступника) невідкладно вручається особі (особам,зазначеним у пункті94.6цієїстатті),зазначенійу протоколіпро тимчасове затримання майна,без виконання положень пункту 94.6 цієї статті.
94.9. Уразіякщомісцезнаходженняосіб,зазначениху протоколіпротимчасовезатримання майна,не виявлено або коли майнобулозатримано,аосіб,якимвононалежитьнаправі власності чи інших правах, не встановлено, рішення про арешт майна приймається керівником органу державноїподатковоїслужби(його заступником)безвручення його особам,зазначеним у пункті 94.6 цієї статті.
94.10. Арешт на майно може бути накладено рішеннямкерівника органудержавноїподатковоїслужби(йогозаступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку,утому числі за рішенням інших державних органів,крім випадків,коливласникамайна,наякенакладеноарешт,не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимомадміністративногоарештупротягомстроку,визначеного закономдлявизнанняйого безхазяйним,або у разі якщо майно є таким,щошвидкопсується, -протягомграничногостроку, визначеногозаконодавством.Порядок операцій з майном,власника якогоневстановлено,визначаєтьсязаконодавствомзпитань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом,не включає добові години,що припадають на вихідні та святкові дні.
94.11. Рішення керівника органу державноїподатковоїслужби (йогозаступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
У всіхвипадках,колиоргандержавноїподатковоїслужби вищогорівняабосудскасовуєрішення про арешт майна,орган державноїподатковоїслужбивищогорівняпроводитьслужбове розслідуваннящодомотивів прийняття керівником органу державної податкової служби (його заступником) рішення проарештмайната приймаєрішенняпропритягненнявиннихдовідповідальності відповідно до закону.
94.12. При прийнятті рішення про арешт майна банкуарештне може бути накладено на його кореспондентський рахунок.
94.13. Платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди,завданих органомдержавноїподатковоїслужби внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника податків,зарахуноккоштівдержавногобюджету,передбачених органамдержавної податкової служби,згідно із законом.Рішення про таке відшкодування приймається судом.
94.14. Функції виконавця рішенняпроарештмайнаплатника податківпокладаютьсянаподатковогокеруючогоабоіншого працівника органу державної податкової служби,призначеногойого керівником (заступником). Виконавець рішення про арешт:
94.14.1. надсилаєрішенняпроарештмайнавідповіднодо пункту 94.6 цієї статті;
94.14.2. організовує опис майна платника податків. 94.15. Опис майна платника податків проводиться у присутності його посадових осіб чи їх представників, а також понятих.
У разівідсутностіпосадовихосіб платника податків або їх представників опис його майна здійснюється у присутності понятих.
Для проведенняописумайнауразіпотребизалучається оцінювач.
Представникам платникаподатків,майноякогопідлягає адміністративному арешту, роз'яснюються їх права та обов'язки.
Понятими неможутьбутипрацівникиорганівдержавної податкової служби або правоохоронних органів,а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України "Провиконавче провадження" ( 606-14 ).
94.16. Під час опису майна платника податків особи,які його проводять, зобов'язані пред'явити посадовим особам такого платника податківабоїхпредставникам відповідне рішення про накладення адміністративного арешту,а також документи,які засвідчуютьїх повноваженнянапроведеннятакогоопису.Зарезультатами проведення опису майнаплатникаподатківскладаєтьсяпротокол, якийміститьопистаперелікмайна,що арештовується,із зазначенням назви,кількості, мір ваги та індивідуальних ознак та заумовиприсутностіоцінювача,вартості,визначеноїтаким оцінювачем. Усе майно, що підлягає опису, пред'являється посадовим особамплатникаподатківабоїх представникам і понятим,а за відсутності посадових осіб або їхпредставників-понятим,для огляду.
94.17. Посадова особа органу державної податкової служби, яка виконуєрішенняпроадміністративнийарештмайнаплатника податків, визначає порядок його збереження та охорони.
94.18. Виконаннязаходів,передбачених пунктами 94.15-94.17 цієї статті,у період з 20-ї години до 9-ї години наступногодня не допускається.
94.19. Припиненняадміністративногоарештумайнаплатника податків здійснюється у зв'язку з:
94.19.1. відсутністю протягом строку,зазначеногоупункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;
94.19.4. ліквідацієюплатникаподатків,утомучислі внаслідок проведення процедури банкрутства;
94.19.5. наданнямвідповідномуорганудержавної податкової служби третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;
94.19.6. скасуваннямсудомабо органом державної податкової служби рішення керівника органу державної податкової служби(його заступника) про арешт;
94.20. У випадках,визначених підпунктами 94.19.2 - 94.19.4, 94.19.8, 94.19.9 пункту 94.19 цієї статті, рішення щодо звільнення з-підарештумайнаприймаєтьсяорганомдержавноїподаткової служби.
У разіякщорішенняпрозвільненнямайназ-підарешту прийнято щодо арешту, який було визнано судом обґрунтованим, орган державноїподатковоїслужбиповідомляєпросвоєрішення відповідний суд не пізніше наступного робочого дня.
94.21. У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадках, визначених пунктами 94.19.1, 94.19.6, 94.19.7., 94.19.9., повторе накладення адміністративного штрафу з підстав накладення першого арешту не дозволяється.