Легал консалтинг - ст. 175 - ст. 177

ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

Понеділок, 05.12.2016, 11:26

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | ст. 175 - ст. 177 | Реєстрація | Вхід

     Стаття 175. Визначення суми процентів, сплачених платником 
                 податку за користування іпотечним житловим
                 кредитом з метою нарахування податкової знижки

     175.1. Платник  податку  -  резидент  має  право  включити до
податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним
житловим   кредитом,   наданим  позичальнику  в  національній  або
іноземній   валютах,   фактично   сплачених   протягом    звітного
податкового року.

     При сплаті   процентів   за  іпотечним  житловим  кредитом  в
іноземній валюті сума платежів за такими процентами,  здійснених в
іноземній  валюті,  перераховується у гривні за офіційним валютним
(обмінним) курсом Національного банку  України,  що  діє  на  день
сплати таких процентів.

     Таке право   виникає   в  разі  якщо  за  рахунок  іпотечного
житлового  кредиту  будується  чи   купується   житловий   будинок
(квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце
його  проживання,  зокрема  згідно  з  позначкою  в  паспорті  про
реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

     175.2. У  разі якщо будинок (квартира,  кімната) купується за
рахунок іпотечного житлового кредиту,  частина суми процентів,  що
включається  до  податкової знижки платника податку - позичальника
іпотечного житлового кредиту,  дорівнює  добутку  суми  процентів,
фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового
року  в  рахунок  його  погашення,  і  коефіцієнта,  що   враховує
мінімальну   площу   житла   для   визначення  податкової  знижки,
розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.

     У разі якщо будинок (квартиру,  кімнату) збудовано за рахунок
іпотечного   житлового   кредиту,   частина   суми  процентів,  що
включається до податкової знижки платника податку  -  позичальника
іпотечного  житлового  кредиту,  нарахована в перший рік погашення
такого  кредиту,  може  бути  включена  до  податкової  знижки  за
результатами звітного податкового року,  в якому збудований об'єкт
житлової  іпотеки  переходить  у  власність  платника  податку  та
починає   використовуватися   як   основне   місце  проживання,  з
послідовним перенесенням права на включення до  податкової  знижки
наступних   щорічних  фактично  сплачених  платником  податку  сум
процентів протягом передбаченого пунктом 175.4 цієї статті  строку
дії  права  на  включення  частини  таких  процентів до податкової
знижки.  При  цьому  загальний  розмір  частини  суми   процентів,
дозволених  для  включення до податкової знижки,  дорівнює добутку
суми   процентів,   фактично   сплачених   платником   податку   -
позичальником протягом відповідного звітного податкового року,  що
враховується в погашення,  і коефіцієнта,  що враховує  мінімальну
площу   житла  для  визначення  податкової  знижки,  розрахованого
відповідно до пункту 175.3 цієї статті.

     175.3. Коефіцієнт,  що враховує мінімальну  площу  житла  для
визначення  податкової  знижки  на  суму  процентів  за  іпотечним
житловим кредитом, обчислюється за такою формулою:

     К = МП / ФП,

     де К - коефіцієнт;

     МП -   мінімальна   загальна   площа   житла,   що   дорівнює
100 квадратним метрам;

     ФП -    фактична   загальна   площа   житла,   що   будується
(придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.

     У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової
знижки  включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним
кредитом без застосування такого коефіцієнта.

     175.4. Право  на  включення  до   податкової   знижки   суми,
розрахованої згідно з цією статтею,  надається платнику податку за
одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років
починаючи з року, в якому:

     об'єкт житлової іпотеки придбавається;

     збудований об'єкт  житлової  іпотеки  переходить  у власність
платника податку та починає  використовуватися  як  основне  місце
проживання.

     У разі  якщо  іпотечний  житловий  кредит має строк погашення
більше ніж 10 календарних років,  право на включення частини  суми
процентів   до  податкової  знижки  за  новим  іпотечним  житловим
кредитом  виникає  у  платника  податку  після  повного  погашення
основної  суми  та  процентів  попереднього  іпотечного  житлового
кредиту.

     Платник податку може відновити  право  на  включення  частини
суми  процентів,  фактично  сплачених  за новим іпотечним житловим
кредитом,  до податкової знижки без дотримання  зазначених  у  цій
статті строків у разі:

     а) примусового  продажу  або  конфіскації  об'єкта  іпотеки у
випадках, передбачених законом;

     б) ліквідації об'єкта житлової іпотеки за рішенням  місцевого
органу  виконавчої  влади  або  органу  місцевого самоврядування у
випадках, передбачених законом;

     в) зруйнування об'єкта житлової  іпотеки  або  визнання  його
непридатним   для   використання   з   причин   непереборної  сили
(форс-мажорних обставин);

     г) продажу об'єкта іпотеки у  зв'язку  з  неплатоспроможністю
(банкрутством) платника податку відповідно до закону.

     175.5. У разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного
житлового  кредиту  перевищує   суму,   витрачену   на   придбання
(будівництво) предмета іпотеки,  до складу витрат включається сума
відсотків,  сплачена за користування іпотечним кредитом у частині,
витраченій за цільовим призначенням.

     Стаття 176. Забезпечення виконання податкових зобов'язань

     176.1. Платники податку зобов'язані:

     а) вести  облік  доходів  і витрат в обсягах,  необхідних для
визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі
якщо  такий  платник  податку  зобов'язаний  відповідно  до  цього
розділу подавати декларацію або має право на таке подання з  метою
повернення   надміру   сплачених   податків,   у  тому  числі  при
застосуванні права на податкову знижку.

     Форми такого обліку  та  порядок  його  ведення  визначаються
центральним органом державної податкової служби;

     б) отримувати   та   зберігати   протягом   строку  давності,
встановленого цим Кодексом,  документи первинного обліку,  в  тому
числі   на  підставі  яких  визначаються  витрати  при  розрахунку
інвестиційного прибутку та формується  податкова  знижка  платника
податку;

     в) подавати  податкову  декларацію  за  встановленою формою у
визначені строки у випадках,  коли згідно з нормами цього  розділу
таке подання є обов'язковим.

     На вимогу  органу державної податкової служби та в межах його
повноважень,   визначених   законодавством,    платники    податку
зобов'язані   пред'являти   документи  і  відомості,  пов'язані  з
виникненням доходу  або  права  на  отримання  податкової  знижки,
обчисленням  і  сплатою  податку,  та  підтверджувати  необхідними
документами  достовірність  відомостей,  зазначених  у  податковій
декларації з цього податку;

     г) подавати  особам,  які  згідно  з  цим  Кодексом визначені
відповідальними за утримання (нарахування) та  сплату  податку  до
бюджету,  документи на підтвердження права платника податку,  який
отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;

     ґ) у  порядку,  визначеному  законом,   допускати   посадових
(службових)  осіб  органу державної податкової служби на територію
або  до  приміщень,  що  використовуються  платником  податку  для
отримання доходів від провадження господарської діяльності;

     д) здійснювати заходи, передбачені цим Кодексом, у разі зміни
підстав для отримання податкової соціальної пільги;

     е) своєчасно    сплачувати    узгоджену    суму    податкових
зобов'язань,   а   також   суму   штрафних  (фінансових)  санкцій,
нарахованих органом  державної  податкової  служби,  та  пені,  за
винятком  суми,  що  оскаржується в адміністративному або судовому
порядку;

     є) подавати податкову  декларацію  за  результатами  звітного
року  у  строки,  передбачені  для  платників  податку  на  доходи
фізичних  осіб,  якщо  протягом  календарного   року   дохід,   що
оподатковується  за  ставками,  встановленими пунктом 167.1 статті
167 цього Кодексу,  виплачується платнику податку двома або більше
податковими  агентами,  і при цьому загальна сума такого доходу за
будь-який  календарний  місяць  перевищує   десятикратний   розмір
мінімальної  заробітної  плати,  встановленої  законом  на 1 січня
звітного податкового року.

     176.2. Особи,  які відповідно до цього Кодексу  мають  статус
податкових агентів, зобов'язані:

     а) своєчасно   та   повністю   нараховувати,   утримувати  та
сплачувати  (перераховувати)  до  бюджету  податок  з  доходу,  що
виплачується на користь платника податку та оподатковується до або
під час такої виплати за її рахунок;

     б) подавати  у   строки,   встановлені   цим   Кодексом   для
податкового   кварталу,  якщо  інше  не  визначено  нормами  цього
Кодексу,   податковий   розрахунок   суми   доходу,   нарахованого
(сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого
з них податку до органу  державної  податкової  служби  за  місцем
свого розташування. Такий розрахунок подається незалежно від того,
виплачує чи ні доходи платникам податку зазначена  особа  протягом
звітного періоду.  Запровадження інших форм звітності з зазначених
питань не допускається.

     У разі  якщо  відокремлений  підрозділ  юридичної  особи   не
уповноважений     нараховувати,     утримувати     і    сплачувати
(перераховувати)  податок  до  бюджету,  податковий  розрахунок  у
вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до
органу державної податкової служби за своїм  місцезнаходженням  та
надсилає  копію  такого  розрахунку до органу державної податкової
служби за місцезнаходженням  такого  відокремленого  підрозділу  в
установленому порядку;

     в) подавати  на  вимогу  платника  податку відомості про суму
виплаченого на його користь доходу,  суму застосованих  соціальних
податкових пільг та суму утриманого податку;

     г) подавати органу державної податкової служби інші відомості
про оподаткування доходів окремого платника податку в  обсягах  та
згідно з процедурою,  визначеною цим розділом та розділом II цього
Кодексу;

     ґ) нести  відповідальність  відповідно  до  закону   в   разі
неподання   або   несвоєчасного  подання  податкового  розрахунку.
Зазначені в ньому суми  податку,  що  сплачуються  до  бюджету,  є
узгодженими  сумами податкових зобов'язань податкового агента та в
разі неповної чи несвоєчасної сплати стягуються до  бюджету  разом
із  сплатою  штрафів  та  пені,  які  нараховуються від першого до
останнього   дня   строку    подання    податкового    розрахунку,
встановленого цим Кодексом;

     д) подавати  до  органу державної податкової служби за місцем
його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи  фізичних
осіб  за  базовий  податковий  період,  що  дорівнює  календарному
місяцю,  за формою,  встановленою центральним податковим  органом,
про  загальні суми доходів,  що нараховані (виплачені,  надані) на
користь платників податку,  і  загальні  суми  податку  на  доходи
фізичних   осіб,  що  утримані  з  цих  доходів,  а  також  обсяги
перерахованого податку до бюджету.

     Така декларація подається незалежно від того,  виплачує чи ні
доходи   платникам  податку  податковий  агент  протягом  звітного
періоду.

     Стаття 177. Оподаткування доходів, отриманих
                 фізичною особою - підприємцем від провадження
                 господарської діяльності, крім осіб,
                 що обрали спрощену систему оподаткування

     177.1. Доходи фізичних осіб - підприємців,  отримані протягом
календарного  року  від  провадження   господарської   діяльності,
оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167
цього Кодексу.
     177.2. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, 
тобто  різниця  між  загальним  оподатковуваним доходом (виручка у
грошовій  та  негрошовій  формі)  і  документально  підтвердженими
витратами,  пов'язаними  з господарською діяльністю такої фізичної
особи - підприємця.

     177.3. Для фізичної особи -  підприємця,  зареєстрованого  як
платник  податку  на  додану вартість,  не включаються до витрат і
доходу суми  податку  на  додану  вартість,  що  входять  до  ціни
придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

     177.4. До   переліку   витрат,   безпосередньо  пов'язаних  з
отриманням доходів,  належать документально підтверджені  витрати,
що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III
цього Кодексу.

     Не належить до витрат фізичної особи  -  підприємця  вартість
придбаного  рухомого  і  нерухомого  майна,  що підлягає державній
реєстрації,  у  разі  якщо  таке  майно  придбано   до   державної
реєстрації  фізичної  особи - суб'єктом підприємницької діяльності
та/або не використовується в такій діяльності.

     177.5. Фізичні особи - підприємці подають до органу державної
податкової  служби податкову декларацію за місцем своєї податкової
адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим
Кодексом  для  річного звітного податкового періоду,  в якій також
зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

     177.5.1. Авансові платежі з податку на доходи  фізичних  осіб
розраховуються   підприємцем   самостійно,  але  не  менш  як  100
відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий
рік    співставних  умовах),  та  сплачуються  до  бюджету по 25
відсотків щокварталу (до 15 березня,  до 15 травня, до 15 серпня і
до 15 листопада).

     177.5.2. Фізичні   особи   -  підприємці,  які  зареєстровані
протягом року в установленому  законом  порядку  або  перейшли  із
спрощеної  системи оподаткування на загальну систему оподаткування
чи  сплачували  фіксований  податок  до  набрання   чинності   цим
Кодексом,  подають  податкову  декларацію за результатами звітного
кварталу,  в якому розпочата така діяльність або відбувся  перехід
на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці
в податковій декларації також зазначають інформацію  про  майновий
стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.
Платники податку розраховують  та  сплачують  авансові  платежі  у
строки,  визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї статті, що
настануть у звітному податковому році.

     177.5.3. Остаточний розрахунок  податку  на  доходи  фізичних
осіб  за  звітний податковий рік здійснюється платником самостійно
згідно з даними,  зазначеними в річній  податковій  декларації,  з
урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи та суми
плати за торговий патент на підставі документального підтвердження
факту їх сплати.

     Надмірно сплачені   суми  податку  підлягають  зарахуванню  в
рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику
податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

     177.6. У  разі  якщо фізична особа - підприємець отримує інші
доходи,  ніж від провадження підприємницької діяльності,  у  межах
обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за
загальними правилами,  встановленими цим  Кодексом  для  платників
податку - фізичних осіб.

     177.7. Фізична  особа  -  підприємець  вважається  податковим
агентом працівника  -  фізичної  особи,  яка  перебуває  з  нею  у
трудових,   цивільно-правових   відносинах,  або  будь-якої  іншої
фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих
(виплачених, наданих) на користь такої особи.

     177.8. Під   час   нарахування  (виплати)  фізичній  особі  -
підприємцю доходу від операцій,  здійснюваних в межах обраних  ним
видів   діяльності,   суб'єкт   господарювання,   який   нараховує
(виплачує) такий дохід,  не утримує податок на  доходи  у  джерела
виплати,  якщо  фізичною особою - підприємцем,  який отримує такий
дохід,  надано копію свідоцтва про  державну  реєстрацію  його  як
суб'єкта підприємницької діяльності.  Це правило не застосовується
в разі нарахування (виплати) доходу  за  виконання  певної  роботи
та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором,  коли
буде встановлено,  що відносини  за  таким  договором  фактично  є
трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника
чи роботодавця  відповідно  до  підпунктів  14.1.195  та  14.1.222
пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

    177.9. Оподаткування  доходів,  отриманих  фізичною  особою -
підприємцем,  який обрав іншу систему  оподаткування  доходів  від
провадження  господарської діяльності,  здійснюється за правилами,
встановленими цим Кодексом.

     177.10. Фізичні особи - підприємці  зобов'язані  вести  Книгу
обліку  доходів  і  витрат  та  мати  підтверджуючі документи щодо
походження товару.

     Форма Книги обліку доходів і витрат  та  порядок  її  ведення
визначаються центральним органом державної податкової служби.

     Фізичні особи    -    підприємці   застосовують   реєстратори
розрахункових  операцій  відповідно   до   Закону   України   "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ).

     177.11. Фізичні особи - підприємці  подають  річну  податкову
декларацію  у  строк,  визначений  підпунктом 49.18.5 пункту 49.18
статті  49  цього  Кодексу,  в   якій   поряд   з   доходами   від
підприємницької  діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел
їх походження з України та іноземні доходи.

     177.12. Іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані
підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами, і на
них поширюється дія пункту 177.11 цієї статті.

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0