Легал консалтинг - ст. 50 - ст. 56

ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

П`ятниця, 02.12.2016, 22:50

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | ст. 50 - ст. 56 | Реєстрація | Вхід

         Стаття 50. Внесення змін до податкової звітності 

     50.1. У   разі   якщо  у  майбутніх  податкових  періодах 
урахуванням  строків  давності,  визначених  статтею   102   цього
Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться
у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації
або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати
уточнюючий розрахунок до такої  податкової  декларації  за  формою
чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

     Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо
відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової
декларації  за  будь-який  наступний  податковий період,  протягом
якого такі помилки були самостійно виявлені.

     Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим
органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання
минулих податкових періодів, зобов'язаний:

     а) або  надіслати  уточнюючий  розрахунок  і  сплатити   суму
недоплати  та  штраф  у  розмірі трьох відсотків від такої суми до
подання такого уточнюючого розрахунку;

     б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього
податку, що подається за податковий період, наступний за періодом,
у  якому  виявлено  факт   заниження   податкового   зобов'язання,
збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми,
з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання  з
цього податку.

     Якщо після   подачі  декларації  за  звітний  період  платник
податків подає  нову  декларацію  з  виправленими  показниками  до
закінчення  граничного  строку  подання  декларації за такий самий
звітний  період,  то  штрафи,  визначені  у   цьому   пункті,   не
застосовуються.

     50.2. Платник  податків  не  має  права  подавати  уточнюючий
розрахунок до податкової декларації,  поданої за період,  який  на
дату  подання  уточнюючого  розрахунку  перевіряється  відповідним
контролюючим органом.

     50.3. У  разі  якщо   платник   податків   подає   уточнюючий
розрахунок   до  податкової  декларації,  поданої  за  період,  що
перевірявся,  відповідний  контролюючий   орган   має   право   на
проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний
період.

     Стаття 51. Подання відомостей про суми виплачених доходів
                платникам податків - фізичним особам

     51.1. Податковий   агент   зобов'язаний  подавати  у  строки,
встановлені цим  Кодексом  для  податкового  кварталу,  податковий
розрахунок   сум  доходу,  нарахованого  (сплаченого)  на  користь
платників податків,  а також сум нарахованого та утриманого з  них
податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

     51.2. У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються
в електронному вигляді.

                 ГЛАВА 3. ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

     Стаття 52. Податкова консультація

     52.1. За зверненням  платників  податків  контролюючі  органи
безоплатно  надають консультації з питань практичного застосування
окремих норм податкового законодавства.

     52.2. Податкова консультація має  індивідуальний  характер  і
може  використовуватися виключно платником податків,  якому надано
таку консультацію.

     52.3. За вибором платника податків консультація  надається  в
усній або письмовій формі.

     52.4. Консультації  надаються  органом  державної  податкової
служби або митним органом,  в якому платник податків перебуває  на
обліку,  або  вищим  органом державної податкової служби або вищим
митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований,
а  також  центральним  органом  державної  податкової  служби  або
спеціально уповноваженим центральним органом  виконавчої  влади  в
галузі митної справи.

     52.5. Контролюючі  органи  мають  право надавати консультації
виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

     Стаття 53. Наслідки застосування податкових консультацій

     53.1. Не може бути притягнуто  до  відповідальності  платника
податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої
у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така
податкова консультація була змінена або скасована.

     53.2. Виключено.

     53.3. Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт
індивідуальної дії податкову  консультацію  контролюючого  органу,
викладену  в  письмовій  формі,  яка,  на  думку  такого  платника
податків,  суперечить нормам або змісту  відповідного  податку  чи
збору.

     Визнання судом  такої  податкової  консультації  недійсною  є
підставою для надання нової податкової консультації з  урахуванням
висновків суду.

               ГЛАВА 4. ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ПОДАТКОВИХ
          ТА/АБО ГРОШОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ,
              ПОРЯДОК ЇХ СПЛАТИ ТА ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ
                      КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

     Стаття 54. Визначення сум податкових та грошових зобов'язань

     54.1. Крім випадків,  передбачених податковим законодавством,
платник  податків  самостійно  обчислює  суму  податкового  та/або
грошового  зобов'язання  та/або  пені,  яку  зазначає у податковій
(митній)  декларації  або  уточнюючому  розрахунку,  що  подається
контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

     54.2. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з
податку,  що  підлягає  утриманню  та  сплаті  (перерахуванню)  до
бюджету  в  разі  нарахування/виплати  доходу  на користь платника
податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом
або  платником  податку,  який  отримує  доходи не від податкового
агента,  в  момент  виникнення  податкового   зобов'язання,   який
визначається за календарною датою,  встановленою розділом IV цього
Кодексу для  граничного  строку  сплати  податку  до  відповідного
бюджету.

     54.3. Контролюючий  орган  зобов'язаний  самостійно визначити
суму грошових зобов'язань,  зменшення (збільшення) суми бюджетного
відшкодування   та/або   зменшення   від'ємного  значення  об'єкта
оподаткування податком на прибуток або  від'ємного  значення  суми
податку  на  додану  вартість платника податків,  передбачених цим
Кодексом або іншим законодавством, якщо:

    
54.3.1. платник  податків  не  подає  в  установлені   строки
податкову (митну) декларацію;

     54.3.2. дані   перевірок   результатів   діяльності  платника
податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових
зобов'язань,   заявлених   у   податкових   (митних)  деклараціях,
уточнюючих розрахунках;

     54.3.3. згідно з податковим та іншим  законодавством  особою,
відповідальною   за   нарахування  сум  податкових  зобов'язань  з
окремого податку або  збору,  застосування  штрафних  (фінансових)
санкцій   та   пені,   у   тому   числі   за   порушення  у  сфері
зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

     54.3.4. рішенням  суду,  що  набрало  законної  сили,   особу
визнано винною в ухиленні від сплати податків;

     54.3.5. дані  перевірок  щодо  утримання  податків  у джерела
виплати,  в тому числі податкового агента,  свідчать про порушення
правил  нарахування,  утримання  та сплати до відповідних бюджетів
податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку
на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

     54.3.6. результати    митного    контролю,   отримані   після
закінчення  процедури  митного  оформлення  та  випуску   товарів,
свідчать  про  заниження  або  завищення  податкових  зобов'язань,
визначених платником податків у митних деклараціях.

     54.4. У разі надходження від уповноважених органів  іноземних
держав   документально   підтверджених   відомостей   щодо  країни
походження,  вартісних,  кількісних або якісних характеристик, які
мають  значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні
(пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної
митної  зони  або  вивезенні  (пересиланні)  товарів і предметів з
митної території України або території  спеціальної  митної  зони,
які  відрізняються  від задекларованих під час митного оформлення,
митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування  та
податкові  зобов'язання  платника  податків шляхом проведення дій,
визначених пунктом  54.3  цієї  статті,  на  підставі  відомостей,
зазначених у таких документах.

     54.5. Якщо  згідно  з  нормами  цієї  статті  сума  грошового
зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків
не несе відповідальності за своєчасність,  достовірність і повноту
нарахування такої суми,  проте несе відповідальність за  своєчасне
та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання
і має право оскаржити зазначену суму в порядку,  встановленому цим
Кодексом.

     Стаття 55. Скасування рішень контролюючих органів

     55.1. Податкове   повідомлення-рішення  про  визначення  суми
грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення
контролюючого  органу  може  бути  скасоване  контролюючим органом
вищого рівня під час проведення процедури  його  адміністративного
оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності
таких рішень актам законодавства.

     Процедура адміністративного   оскарження    рішень    органів
державної податкової служби є дворівневою.

     55.2. Контролюючими органами вищого рівня є:

     Державна податкова  адміністрація  України  -  для  державних
податкових адміністрацій в Автономній Республіці  Крим,  областях,
містах  Києві  та  Севастополі,  які  у свою чергу є контролюючими
органами вищого рівня для державних податкових інспекцій;

     спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в
галузі митної справи - для інших митних органів.


     Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів

     56.1. Рішення,  прийняті  контролюючим  органом,  можуть бути
оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

     56.2. У разі коли платник податків  вважає,  що  контролюючий
орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв
будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за
межі  повноважень контролюючого органу,  встановлених цим Кодексом
або  іншими  законами  України,  він  має  право   звернутися   до
контролюючого  органу  вищого  рівня із скаргою про перегляд цього
рішення.

     56.3. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у
письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими
копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків
вважає  за  потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті
44 цього Кодексу) протягом 10 календарних  днів,  що  настають  за
днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення
або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

     Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до
державних  податкових  адміністрацій в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі.

     Скарги на  рішення  державних  податкових   адміністрацій   в
Автономній Республіці Крим,  областях, містах Києві та Севастополі
подаються до Державної податкової адміністрації України.

     56.4. Під   час   процедури   адміністративного    оскарження
обов'язок  доведення  того,  що  будь-яке  нарахування,  здійснене
контролюючим органом у  випадках,  визначених  цим  Кодексом,  або
будь-яке   інше   рішення   контролюючого  органу  є  правомірним,
покладається на контролюючий орган.

     Обов'язок доведення правомірності нарахування  або  прийняття
будь-якого   іншого   рішення   контролюючим  органом  у  судовому
оскарженні встановлюється процесуальним законом.

     56.5. Платник   податків   одночасно   з   поданням    скарги
контролюючому    органу   вищого   рівня   зобов'язаний   письмово
повідомляти контролюючий  орган,  яким  визначено  суму  грошового
зобов'язання  або  прийнято  інше  рішення,  про  оскарження  його
податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

     56.6. У разі коли  контролюючий  орган  приймає  рішення  про
повне  або часткове незадоволення скарги платника податків,  такий
платник податків має  право  звернутися  протягом  10  календарних
днів,  наступних за днем отримання рішення про результати розгляду
скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

     56.7. У разі порушення платником податків вимог пунктів  56.3
і  56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із
зазначенням причин повернення.

     56.8. Контролюючий  орган,  який  розглядає  скаргу  платника
податків,  зобов'язаний  прийняти вмотивоване рішення та надіслати
його протягом 20 календарних днів,  наступних  за  днем  отримання
скарги,  на  адресу  платника  податків поштою з повідомленням про
вручення або надати йому під розписку.

     56.9. Керівник    (або    його    заступник)     відповідного
контролюючого  органу може прийняти рішення про продовження строку
розгляду  скарги  платника   податків   понад   20-денний   строк,
визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних
днів,  та  письмово  повідомити  про  це  платника   податків   до
закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

     Якщо вмотивоване  рішення  за  скаргою  платника  податків не
надсилається платнику  податків  протягом  20-денного  строку  або
протягом строку,  продовженого за рішенням керівника контролюючого
органу (або його  заступника),  така  скарга  вважається  повністю
задоволеною  на  користь  платника  податків з дня,  наступного за
останнім днем зазначених строків.

     Скарга вважається  також  повністю  задоволеною  на   користь
платника  податків,  якщо  рішення  керівника контролюючого органу
(або його заступника) про продовження строків її розгляду не  було
надіслано  платнику  податків  до  закінчення  20-денного  строку,
зазначеного в абзаці першому цього пункту.

     56.10. Рішення Державної податкової адміністрації України  та
спеціально  уповноваженого  центрального органу виконавчої влади в
галузі  митної  справи,  прийняте  за  розглядом  скарги  платника
податків,  є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному
оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

        56.11. Не підлягає оскарженню податкове зобов'язання,самостійно
визначене платником податків.

        56.12. Якщо  відповідно  до  цього Кодексу контролюючий орган
самостійно визначає  грошове  зобов'язання  платника  податків  за
причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства,
такий платник податків має  право  на  адміністративне  оскарження
рішень  контролюючого  органу  протягом  30  календарних днів,  що
настають  за  днем  надходження  податкового  повідомлення-рішення
(рішення) контролюючого органу.

     56.13. У  разі  коли останній день строків,  зазначених у цій
статті,  припадає на вихідний або святковий  день,  останнім  днем
таких  строків  вважається  перший  робочий  день,  що  настає  за
вихідним або святковим днем.

     56.14. Строки      подання      скарги      на      податкове
повідомлення-рішення   або  будь-яке  інше  рішення  контролюючого
органу  можуть  бути  продовжені  за  правилами  і  на  підставах,
визначених пунктом 102.6 статті 102 цього Кодексу.

     56.15. Скарга,  подана  із  дотриманням  строків,  визначених
пунктом 56.3 цієї статті,  зупиняє  виконання  платником  податків
грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленнірішенні
(рішенні),  на строк від дня подання такої скарги до контролюючого
органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

     Протягом зазначеного  строку  податкові вимоги з податку,  що
оскаржується,  не надсилаються,  а сума грошового зобов'язання, що
оскаржується, вважається неузгодженою.

    56.16. Днем   подання   скарги   вважається  день  фактичного
отримання  скарги  відповідним  контролюючим  органом,  а  в  разі
надсилання  скарги  поштою  - дата отримання відділенням поштового
зв'язку від платника податків поштового відправлення  із  скаргою,
яка  зазначена  відділенням  поштового  зв'язку в повідомленні про
вручення поштового відправлення або на конверті.

     56.17. Процедура адміністративного оскарження закінчується:

     56.17.1. днем,   наступним   за   останнім    днем    строку,
передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення
або будь-яке інше  рішення  відповідного  контролюючого  органу  у
разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

     56.17.2. днем    отримання    платником    податків   рішення
відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

     56.17.3. днем отримання платником податків рішення  Державної
податкової  адміністрації  України  або  спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи;

     56.17.4. виключено;

     56.17.5. днем звернення платника  податків  до  контролюючого
органу   із   заявою  про  розстрочення,  відстрочення  податкових
зобов'язань, що оскаржувались.


   День закінчення процедури адміністративного оскарження вважаєть-
ся днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
    

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0