Легал консалтинг - Перехідні положення

ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

П`ятниця, 02.12.2016, 22:46

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Перехідні положення | Реєстрація | Вхід

               Підрозділ 4. Особливості справляння 
                 податку на прибуток підприємств

     1. Розділ   III   цього   Кодексу   застосовується   під  час
розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і
проведені  з  1  квітня  2011  року,  якщо інше не встановлено цим
підрозділом.

     Методика бухгалтерського  обліку  тимчасових   та   постійних
податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом
України  "Про  бухгалтерський  облік  та  фінансову  звітність   в
Україні" ( 996-14 ), публікується до 1 квітня 2011 року та набуває
чинності з 1 січня 2012 року.  Суб'єкти господарювання -  платники
податку  на  прибуток  подають  фінансову  звітність з урахуванням
податкових різниць починаючи зі звітних періодів 2012 року.

     2. З  дати  набрання  чинності  розділом  III  цього  Кодексу
платники  податку  на  прибуток  підприємств складають наростаючим
підсумком та подають декларацію з  податку  на  прибуток  за  такі
звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали
та другий - четвертий квартали 2011 року.

     3. Пункт  150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році
з урахуванням такого:

     якщо результатом  розрахунку  об'єкта  оподаткування платника
податку з  числа  резидентів  за   підсумками   першого   кварталу
2011 року є від'ємне значення,  то сума такого від'ємного значення
підлягає включенню  до  витрат   другого   календарного   кварталу
2011 року.

     Розрахунок об'єкта   оподаткування   за  наслідками  другого,
другого і   третього   кварталів,  другого - четвертого  кварталів
2011 року   здійснюється   з   урахуванням   від'ємного  значення,
отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі
витрат  таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного
погашення такого від'ємного значення.

     4. Операції з цінними паперами та деривативами,  що  придбані
до набрання чинності розділом III цього Кодексу,  відображаються в
обліку  при  визначенні  податку  на   прибуток   підприємств   за
правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

     5. Норми пункту 159.1 статті 159 цього Кодексу не поширюються
на заборгованість,  що виникла у зв'язку  із  затримкою  в  оплаті
товарів,   виконаних  робіт,  наданих  послуг,  якщо  заходи  щодо
стягнення таких  боргів   здійснювалися   до   набрання   чинності
розділом III  цього Кодексу.  З метою оподаткування відображення в
обліку продавця та покупця такої  заборгованості  здійснюється  до
повного  погашення  чи визнання такої заборгованості безнадійною у
такому порядку:

     порядок урегулювання  сумнівної  заборгованості,  щодо   якої
заходи  із  стягнення  розпочато до набрання чинності розділом III
цього Кодексу.

     Платник податку  -  продавець  зобов'язаний  збільшити  дохід
відповідного   податкового  періоду  на  суму  заборгованості  (її
частини),  попередньо  віднесеної  ним  до   складу   витрат   або
відшкодованої  за  рахунок  страхового  резерву  і  у  разі,  якщо
протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з  таких
подій:

     а) суд не задовольняє позову (заяви) продавця або задовольняє
його  частково  чи  не  приймає  позову  (заяви)  до   провадження
(розгляду)  або  задовольняє  позов  (заяву)  покупця про визнання
недійсними  вимог  щодо  погашення  цієї  заборгованості  або   її
частини;

     б) сторони  договору досягають згоди щодо продовження строків
погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або
її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом, визначених законом);

     в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом
строків, визначених законом, або отримав від покупця відповідь про
визнання  наданої  претензії,  але  не отримує оплати (інших видів
компенсацій   у   рахунок   погашення   заборгованості)   протягом
визначених  у  такій  претензії  строків  та  при  цьому  протягом
наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду)  із
заявою  про  стягнення заборгованості або про порушення справи про
його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

     На суму додаткового податкового  зобов'язання,  розрахованого
внаслідок   такого  збільшення,  нараховується  пеня  у  розмірах,
визначених  законом  для   несвоєчасного   погашення   податкового
зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня
податкового  періоду,  наступного  за  періодом,  протягом   якого
відбулося   збільшення   витрат,  до  останнього  дня  податкового
періоду,  на  який  припадає  збільшення  доходу,  та  сплачується
незалежно  від  значення податкового зобов'язання платника податку
за  відповідний  звітний  період.   Пеня   не   нараховується   на
заборгованість  (її  частину),  списану  або розстрочену внаслідок
укладення мирової  угоди  відповідно  до  законодавства  з  питань
банкрутства починаючи з дати укладення такої мирової угоди.

     Якщо в  майбутньому  (з урахуванням строку позовної давності)
такий продавець звертається до суду,  то він має  право  збільшити
витрати на суму оскаржуваної заборгованості;

     у разі  якщо платник податку оскаржує рішення суду в порядку,
встановленому законом, збільшення доходу, передбачене цим пунктом,
не   відбувається   до   моменту   прийняття  остаточного  рішення
відповідним судом;

     платник податку - покупець зобов'язаний збільшити  доходи  на
суму  непогашеної заборгованості (її частини),  визнаної у порядку
досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим  написом
нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

     а) або   90-й   календарний  день  з  дня  граничного  строку
погашення  такої  заборгованості   (її   частини),   передбаченого
договором, або визнаної претензією;

     б) або  30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом
про визнання (стягнення) такої  заборгованості  (її  частини)  або
вчинення нотаріусом виконавчого напису.

     Строки, визначені абзацом "а" цього пункту, поширюються також
на  випадки,  коли  покупець  не  надав  відповіді  на  претензію,
надіслану продавцем, у строки, визначені законом.

     Строки, визначені  абзацом  "б" цього пункту,  застосовуються
незалежно від  того,  розпочав  державний  виконавець  або  особа,
прирівняна  до  нього  згідно  із  законом,  заходи  з примусового
стягнення боргу чи ні.

     Зазначене в цьому  підпункті  збільшення  доходу  покупця  не
здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається
таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" чи "б"
цього підпункту.

     Якщо у  наступних  податкових  періодах покупець погашає суму
визнаної  заборгованості  або  її  частину   (самостійно   чи   за
процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує витрати
на  суму  такої  заборгованості   (її   частини)   за   наслідками
податкового періоду, на який припадає таке погашення.

     Заборгованість, попередньо  віднесена  до  складу  витрат або
відшкодована  за  рахунок  страхового  резерву,   яка   визнається
безнадійною  внаслідок  недостатності  активів покупця,  визнаного
банкрутом у встановленому порядку або внаслідок її списання згідно
з  умовами мирової угоди,  укладеної відповідно до законодавства з
питань банкрутства,  не змінює податкових зобов'язань як  покупця,
так і продавця у зв'язку з таким визнанням.

     6. Для  визначення переліку об'єктів основних засобів,  інших
необоротних та нематеріальних активів  за  групами  відповідно  до
пункту   145.1  статті  145  цього  Кодексу  з  метою  нарахування
амортизації з дати набрання чинності розділом  III  цього  Кодексу
застосовуються дані   інвентаризації,   проведеної  за  станом  на
1 квітня 2011 року.

     Вартість, яка  амортизується,  по  кожному  об'єкту  основних
засобів,  інших необоротних та нематеріальних активів визначається
як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат  на
модернізацію,  модифікацію,  добудову, дообладнання, реконструкції
тощо,   а   також   суми   накопиченої   амортизації   за   даними
бухгалтерського  обліку  на  дату  набрання  чинності розділом III
цього Кодексу.

     Норми цього підпункту поширюються також на платників  податку
у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну.

     До переоціненої вартості основних засобів не включається сума
дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

     Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів  за  даними
бухгалтерського  обліку  менша,  ніж  загальна  вартість усіх груп
основних фондів за даними  податкового  обліку  на  дату  набрання
чинності  розділом  III  цього  Кодексу,  то  тимчасова  податкова
різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується
як  окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом
трьох років.

     Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших
необоротних  та нематеріальних активів для нарахування амортизації
з дати набрання чинності розділом III цього  Кодексу  визначається
платником  податку  самостійно  з  урахуванням  дати введення їх в
експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного
використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

     Первісна вартість   основних   засобів   не  збільшується  на
вартість придбання або поліпшення  після  дати  набрання  чинності
розділом  III  цього  Кодексу  в  частині  витрат,  віднесених  на
збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати.

     7. Дохід не визначається  щодо  товарів  (результатів  робіт,
послуг),  відвантажених  (наданих)  після  дати  набрання чинності
розділом III  цього  Кодексу  в  частині  вартості  таких  товарів
(результатів   робіт,   послуг),   оплаченої   у  вигляді  авансів
(передоплати) до такої дати,  у тому числі в період перебування на
спрощеній системі оподаткування.

     Витрати не  визначаються  щодо  товарів  (результатів  робіт,
послуг), отриманих  (наданих)   після   дати   набрання   чинності
розділом III  цього  Кодексу,  у  частині  вартості  таких товарів
(робіт,  послуг),  оплаченої у вигляді  авансів  (передоплати)  до
такої  дати,  у  разі  якщо  такі  аванси були враховані платником
податку у складі валових витрат на  дату  їх  оплати,  а  також  у
період перебування на спрощеній системі оподаткування.

     Для платників  податку на прибуток,  що перейшли із спрощеної
системи оподаткування на загальну,  одночасно з визнанням  доходів
від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на загальній
системі оподаткування до складу  витрат  включається  собівартість
таких  товарів,  робіт,  послуг,  що склалася в період перебування
такого платника на спрощеній  системі  оподаткування,  пропорційно
сумі визнаних доходів.

     Комісійні доходи  (витрати)  та  інші  платежі,  пов'язані із
створенням або придбанням кредитів,  вкладів (депозитів), які були
включені до об'єкта оподаткування у звітних податкових періодах до
набрання чинності розділом III цього Кодексу,  не враховуються при
визначенні доходів і витрат відповідно до цього Кодексу.

     8. За  результатами  діяльності  протягом  одного  року з дня
набрання чинності  розділом  III  цього  Кодексу  страховики,  які
отримують   доходи  від  провадження  страхової  діяльності,  крім
діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя
та   пенсійного   страхування   у  межах  недержавного  пенсійного
забезпечення відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне
забезпечення" ( 1057-15 ), а також від діяльності, що не пов'язана
із страхуванням, обчислюють та сплачують податок на прибуток таким
чином:

     протягом звітного   податкового  року  страховики  щокварталу
сплачують податок за ставкою 3 відсотки суми  страхових  платежів,
страхових   внесків,  страхових  премій,  отриманих  (нарахованих)
страховиками - резидентами протягом звітного періоду за договорами
страхування,   співстрахування   та   перестрахування  ризиків  на
території України або за її межами;

     за результатами звітного року страховики розраховують  розмір
податку на прибуток, що обчислюється від оподатковуваного прибутку
у порядку,  встановленому статтею 156 та підпунктом 134.1.1 пункту
134.1 статті 134 цього Кодексу, але не сплачують його.

     9. Відображення  в  обліку  з податку на прибуток підприємств
операцій лізингу за договорами оренди житла з викупом, що укладені
після набрання чинності розділом III цього Кодексу, але не пізніше
31 грудня 2020 року, здійснюється в такому порядку:

     підприємство-орендодавець збільшує  суму  доходів   на   суму
нарахованого  фізичній  особі  орендного  платежу    урахуванням
частини орендного платежу,  що  надається  в  рахунок  компенсації
частини вартості об'єкта оренди);

     підприємство-орендодавець збільшує   суму   витрат   звітного
періоду  на  частину  собівартості   об'єкта   оренди,   яка   так
відноситься  до  загальної  собівартості  цього  об'єкта,  як сума
нарахованого у цьому періоді фізичній особі орендного  платежу 
частині  орендного  платежу,  що  надається  в рахунок компенсації
частини  вартості  об'єкта  оренди)  до  загальної  суми  орендних
платежів    частині  орендних  платежів,  що надаються в рахунок
компенсації частини вартості об'єкта оренди), що будуть нараховані
за весь період оренди;

     передача житла  фізичній  особі  в оренду з викупом не змінює
податкових зобов'язань підприємства-орендодавця;

     передача житла у власність фізичній  особі  після  закінчення
строку дії договору оренди житла з викупом або достроково за умови
повної сплати орендних платежів (з урахуванням  частини  орендного
платежу,  що  надається  в  рахунок  компенсації  частини вартості
об'єкта    оренди)    не     змінює     податкових     зобов'язань
підприємства-орендодавця.

     10. Встановити ставку податку на прибуток підприємств:

     з 1  квітня  2011  року  по  31  грудня  2011  року включно -
23 відсотки;

     з 1 січня  2012  року  по  31  грудня  2012  року  включно  -
21 відсоток;

     з 1  січня  2013  року  по  31  грудня  2013  року  включно -
19 відсотків;

     з 1 січня 2014 року - 16 відсотків.

     11. До прийняття змін до законодавства про  пенсійну  реформу
(впровадження    накопичувальної   системи   загальнообов'язкового
державного  пенсійного  страхування)  платник  податку  має  право
включити   до   витрат   кожного   звітного   податкового  періоду
(наростаючим підсумком) суму внесків  на  обов'язкове  страхування
життя   або   здоров'я   працівників   у   випадках,  передбачених
законодавством,  а також внесків, визначених абзацом другим пункту
142.2 статті 142 цього Кодексу,  загальний обсяг яких не перевищує
15 відсотків заробітної плати,  нарахованої такій  найманій  особі
протягом  податкового  року,  на  який  припадають  такі податкові
періоди.

     12. Абзац  третій  пункту  137.9  статті  137  цього  Кодексу
застосовується до 1 січня 2014 року.

     13. Тимчасово, до 1 січня 2014 року, датою збільшення доходів
підприємств   житлово-комунального   господарства   від    надання
житлово-комунальних послуг є дата надходження коштів від споживача
на банківський рахунок або в касу платника податку.

     При цьому підприємства  житлово-комунального  господарства  у
складі собівартості реалізації житлово-комунальних послуг визнають
витрати на  придбання  товарів,  робіт,  послуг  у  сумі  фактично
сплачених  за  них  коштів.  Решта витрат визнаються відповідно до
норм розділу III цього Кодексу.

     Цей пункт не поширюється на платників податку - ліцензіатів з
постачання електричної та/або теплової енергії.

     14. У  2011 році норматив для основних засобів,  визначений у
підпункті  14.1.138  пункту  14.1   статті   14   цього   Кодексу,
встановлюється в розмірі 1000 гривень.

     15. Тимчасово,   до  1  січня  2020  року,  звільняються  від
оподаткування:

     прибуток виробників   біопалива,   отриманий   від    продажу
біопалива;

     прибуток підприємств,   отриманий   ними   від  діяльності  з
одночасного виробництва  електричної  і  теплової  енергії  та/або
виробництва  теплової  енергії  з  використанням біологічних видів
палива;

     прибуток виробників   техніки,   обладнання,    устаткування,
визначених  статтею  7  Закону  України  "Про  альтернативні  види
палива" ( 1391-14 ) для виготовлення та реконструкції технічних  і
транспортних      засобів,     у     тому     числі     самохідних
сільськогосподарських  машин  та   енергетичних   установок,   які
споживають   біологічні   види   палива,   одержаний  від  продажу
зазначеної техніки,  обладнання та устаткування, що були вироблені
на території України.

     16. Тимчасово,   до  1  січня  2020  року,  звільняється  від
оподаткування   прибуток   підприємств,   отриманий    ними    від
господарської   діяльності  з  видобування  та  використання  газу
(метану) вугільних родовищ,  що здійснюється відповідно до  Закону
України "Про газ (метан) вугільних родовищ" ( 1392-17 ).

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0