ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

Вівторок, 19.03.2024, 12:08

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | ст. 267 - ст. 275 | Реєстрація | Вхід

     267.6. Порядок використання торгового патенту 

     267.6.1. Оригінал торгового патенту повинен бути розміщений:

     на фронтальній вітрині магазину,  а за її відсутності -  біля
реєстратора розрахункових операцій;

     на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

     на табличці  в  автомагазинах,  на  розвозках  та інших видах
пересувної торговельної мережі,  а також на лотках,  прилавках  та
інших   видах  торговельних  точок,  відкритих  у  відведених  для
торговельної діяльності місцях;

     у пунктах обміну іноземної валюти;

     у приміщеннях  для  надання  платних  послуг,   а   також   у
приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

     267.6.2. Торговий  патент повинен бути відкритий та доступний
для огляду.

     267.6.3. Для  запобігання   пошкодженню   торгового   патенту
(вигорання  на  сонці,  псування внаслідок затікання дощової води,
псування  сторонніми  особами   тощо)   дозволяється   розміщувати
нотаріально  засвідчені  копії торгових патентів у визначених цією
частиною  місцях.  При  цьому  оригінал  такого  патенту   повинен
зберігатися  у  відповідальної  особи  суб'єкта господарювання або
відповідальної особи відокремленого  підрозділу,  яка  зобов'язана
надавати його для огляду уповноваженим законом особам.

     267.6.4. Торговий патент діє на території, на яку поширюються
повноваження   органу,   який   здійснив    реєстрацію    суб'єкта
господарювання,    або    за    місцезнаходженням   відокремленого
підрозділу.

     267.6.5. Передача   торгового   патенту    іншому    суб'єкту
господарювання   або   іншому   відокремленому  підрозділу  такого
суб'єкта не дозволяється.

     267.6.6. Торговий    патент,    виданий    для    провадження
торговельної  діяльності  з  використанням пересувної торговельної
мережі (автомагазини, розвозки тощо), діє на території України.

     267.7. Строк дії торгового патенту

     267.7.1. Строк  дії  торгового  і  пільгового  патенту,  крім
короткотермінового  торгового  патенту  та  торгового  патенту  на
здійснення діяльності у сфері  розваг,  становить  60  календарних
місяців.

     267.7.2. Строк   дії   короткотермінового  торгового  патенту
становить від одного до п'ятнадцяти календарних днів.

     267.7.3. Строк дії торгового патенту на здійснення діяльності
у сфері розваг становить вісім календарних кварталів.

     267.7.4. У  разі  невнесення суб'єктом господарювання збору у
встановлений цією статтею строк,  дія такого патенту анулюється  з
першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке
порушення.

     267.7.5. Суб'єкт господарювання,  що припинив діяльність, яка
відповідно  до  цього  Кодексу підлягає патентуванню,  до 15 числа
місяця,  що  передує  звітному,   письмово   повідомляє   про   це
відповідному   органу   державної  податкової  служби.  При  цьому
торговий патент підлягає поверненню  органу  державної  податкової
служби,  який  його видав,  а суб'єкту господарювання повертається
надмірно сплачена сума збору.

     Стаття 268. Туристичний збір

     268.1. Туристичний збір - це місцевий збір,  кошти від  якого
зараховуються до місцевого бюджету.

     268.2. Платники збору

     268.2.1. Платниками  збору є громадяни України,  іноземці,  а
також  особи  без  громадянства,  які  прибувають   на   територію
адміністративно-територіальної   одиниці,   на  якій  діє  рішення
сільської,  селищної та міської ради про встановлення туристичного
збору, та  отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання
(ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений
строк.

     268.2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:

     а) постійно  проживають,  у  тому  числі  на умовах договорів
найму,  у селі,  селищі або місті,  радами яких встановлено  такий
збір;

     б) особи, які прибули у відрядження;

     в) інваліди,   діти-інваліди   та   особи,  що  супроводжують
інвалідів  I  групи  або   дітей-інвалідів   (не   більше   одного
супроводжуючого);

     г) ветерани війни;

     ґ) учасники  ліквідації  наслідків  аварії  на Чорнобильській
АЕС;

     д) особи,  які прибули за путівками та курсовками в санаторії
та пансіонати.

     268.3. Ставка збору

     268.3.1. Ставка   встановлюється   у   розмірі   від  0,5  до
1 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 268.4 цієї
статті.

     268.4. База справляння збору

     268.4.1. Базою   справляння   є   вартість   усього   періоду
проживання (ночівлі) в місцях,  визначених підпунктом 268.5.1 цієї
статті, за вирахуванням податку на додану вартість.

     268.4.2. До  вартості  проживання  не  включаються витрати на
харчування чи побутові  послуги  (прання,  чистка,  лагодження  та
прасування   одягу,   взуття   чи   білизни),  телефонні  рахунки,
оформлення  закордонних  паспортів,  дозволів  на   в'їзд   (віз),
обов'язкове страхування,  витрати на усний та письмовий переклади,
інші  документально  оформлені  витрати,  пов'язані  з   правилами
в'їзду.

     268.5. Податкові агенти

     268.5.1. Згідно  з  рішенням  сільської,  селищної та міської
ради справляння збору може здійснюватися:

     а) адміністраціями готелів,  кемпінгів,  мотелів, гуртожитків
для    приїжджих    та    іншими    закладами   готельного   типу,
санаторно-курортними закладами;

     б) квартирно-посередницькими організаціями,  які  направляють
неорганізованих   осіб  на  поселення  у  будинки  (квартири),  що
належать  фізичним  особам  на  праві  власності  або   на   праві
користування за договором найму;

     в) юридичними  особами  або фізичними особами - підприємцями,
які  уповноважуються  сільською,  селищною   або   міською   радою
справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

     268.6. Особливості справляння збору

     268.6.1. Податкові  агенти  справляють  збір  під час надання
послуг,  пов'язаних  з  тимчасовим   проживанням   (ночівлею),   і
зазначають   суму   сплаченого  збору  окремим  рядком  у  рахунку
(квитанції) на проживання.

     268.7. Порядок сплати збору

     268.7.1. Збір сплачується  до  місцевих  бюджетів  авансовими
внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29)
включно).   Суми   нарахованих   щомісячних   авансових    внесків
відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума
збору,  обчислена відповідно до податкової декларації  за  звітний
(податковий)  квартал    урахуванням фактично внесених авансових
платежів),  сплачується  у  строки,  визначені  для   квартального
податкового періоду.

     268.7.2. Податковий  агент,  який  має  підрозділ без статусу
юридичної  особи,  що  надає  послуги  з  тимчасового   проживання
(ночівлі)  не  за  місцем  реєстрації  такого  податкового агента,
зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як  податкового  агента
туристичного   збору  в  органі  державної  податкової  служби  за
місцезнаходженням підрозділу.

     268.7.3. Базовий   податковий   (звітний)   період   дорівнює
календарному кварталу.

                   РОЗДІЛ XIII. ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

     Стаття 269. Платники податку

     269.1. Платниками податку є:

     269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

     269.1.2. землекористувачі.

     Стаття 270. Об'єкти оподаткування

     270.1. Об'єктами оподаткування є:

     270.1.1. земельні  ділянки,  які  перебувають у власності або
користуванні;

     270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

     Стаття 271. База оподаткування

     271.1. Базою оподаткування є:

     271.1.1. нормативна  грошова  оцінка  земельних   ділянок   з
урахуванням  коефіцієнта  індексації,  визначеного  відповідно  до
порядку, встановленого цим розділом;

     271.1.2. площа земельних ділянок,  нормативну грошову  оцінку
яких не проведено.

     Стаття 272. Ставки податку за земельні ділянки
                 сільськогосподарських угідь (незалежно від
                 місцезнаходження)

     272.1. Ставки  податку  за  один гектар сільськогосподарських
угідь встановлюються  у  відсотках  від  їх  нормативної  грошової
оцінки у таких розмірах:

     272.1.1. для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

     272.1.2. для багаторічних насаджень - 0,03.

     272.2. За    сільськогосподарські   угіддя,   що   надані   в
установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням,
у  тому  числі  військовими сільськогосподарськими підприємствами,
незалежно від того,  до  якої  категорії  земель  вони  віднесені,
податок  справляється за ставками,  визначеними пунктом 272.1 цієї
статті.

     Стаття 273. Оподаткування земельних ділянок, наданих на
                 землях лісогосподарського призначення (незалежно
                 від місцезнаходження)

     273.1. Податок за лісові землі справляється як складова плати
за  спеціальне  використання  лісових  ресурсів,  що  визначається
податковим законодавством.

     273.2. Ставки податку за один гектар  нелісових  земель,  які
надані  у  встановленому  порядку  та  використовуються для потреб
лісового господарства, встановлюються:

     273.2.1. за  сільськогосподарські  угіддя  -  відповідно   до
статті 272 цього Кодексу;

     273.2.2. за        ділянки,        зайняті       виробничими,
культурно-побутовими,  житловими   будинками   та   господарськими
будівлями  і  спорудами,  -  відповідно  до статей 276 і 280 цього
Кодексу.

     Стаття 274. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну
                 грошову оцінку яких проведено (незалежно від
                 місцезнаходження)

     274.1. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову
оцінку яких проведено,  встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх
нормативної грошової  оцінки,  за  винятком   земельних   ділянок,
зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

     Стаття 275. Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в
                 межах населених пунктів, нормативну грошову
                 оцінку яких не проведено

     275.1. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову
оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:

------------------------------------------------------------------
|Групи населених пунктів |Ставки податку,|    Коефіцієнт, що     |
|з чисельністю населення,|  гривень за   |застосовується у містах|
|        тис. осіб       |  1 кв. метр   |  Києві, Сімферополі,  |
|                        |               | Севастополі та містах |
|                        |               |  обласного значення   |
|------------------------+---------------+-----------------------|
|до 3                    |      0,24     |                       |
|------------------------+---------------+-----------------------|
|від 3 до 10             |      0,48     |                       |
|------------------------+---------------+-----------------------|
|від 10 до 20            |      0,77     |                       |
|------------------------+---------------+-----------------------|
|від 20 до 50            |      1,2      |          1,2          |
|------------------------+---------------+-----------------------|
|від 50 до 100           |      1,44     |          1,4          |
|------------------------+---------------+-----------------------|
|від 100 до 250          |      1,68     |          1,6          |
|------------------------+---------------+-----------------------|
|від 250 до 500          |      1,92     |          2,0          |
|------------------------+---------------+-----------------------|
|від 500 до 1000         |      2,4      |          2,5          |
|------------------------+---------------+-----------------------|
|від 1000 і більше       |      3,36     |          3,0          |
------------------------------------------------------------------ 

     275.2. У населених пунктах,  віднесених  Кабінетом  Міністрів
України до курортних, до ставок податку, зазначених у пункті 275.1
цієї статті, застосовуються такі коефіцієнти:

     275.2.1. на південному узбережжі Автономної Республіки Крим -
3;

     275.2.2. на південно-східному узбережжі Автономної Республіки
Крим - 2,5;

     275.2.3. на західному узбережжі Автономної Республіки Крим  -
2,2;

     275.2.4. на Чорноморському узбережжі Миколаївської,  Одеської
та Херсонської областей - 2;

     275.2.5. у гірських  та  передгірних  районах  Закарпатської,
Львівської,  Івано-Франківської  та  Чернівецької  областей - 2,3,
крім населених пунктів,  які відповідно до законодавства віднесені
до категорії гірських;

     275.2.6. на  узбережжі  Азовського  моря та в інших курортних
місцевостях - 1,5.

     275.3. Ставки  податку  за  земельні  ділянки  (за   винятком
сільськогосподарських    угідь    та   земель   лісогосподарського
призначення) диференціюють та  затверджують  відповідні  сільські,
селищні,  міські  ради  виходячи  із ставок податку,  встановлених
пунктом  275.1  цієї  статті,  функціонального   використання   та
місцезнаходження  земельної  ділянки,  але  не  більше трикратного
розміру  цих   ставок   податку,   з   урахуванням   коефіцієнтів,
установлених пунктом 275.2 цієї статті.

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар

«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0