Легал консалтинг - ст. 159 - ст. 160

ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

Четвер, 08.12.2016, 10:48

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | ст. 159 - ст. 160 | Реєстрація | Вхід

     159.3.4. Заборгованість,  забезпечена заставою, погашається в 
порядку, передбаченому нормами відповідних законів.

     Заставодержатель має право відшкодувати за рахунок страхового
резерву  частину  заборгованості,  що залишилася непогашеною після
звернення кредитором стягнення на заставлене майно  відповідно  до
умов закону та договору (у судовому або позасудовому порядку).

     У разі  якщо  відповідно  до  законодавства  після проведення
позасудового  звернення  стягнення  на  предмет  застави  наступні
вимоги   кредитора   до   боржника   вважаються   недійсними   або
зобов'язання, забезпечене заставою, вважається повністю виконаним,
за    рахунок    страхового    резерву   відшкодовується   частина
заборгованості,  що  перевищує  суму  коштів  (оціночну   вартість
майна),  фактично  отриманих  кредитором  в  результаті  звернення
стягнення на предмет застави.

     159.3.5. Безнадійна  заборгованість,  яка  виникла  внаслідок
неспроможності  дебітора  погасити заборгованість у зв'язку з дією
обставин непереборної  сили  або  стихійного  лиха  (форс-мажору),
відшкодовується   за   рахунок  страхового  резерву  кредитора  за
наявності будь-якого з таких документів:

     підтвердження Торгово-промислової палати України про настання
обставин   непереборної  сили  чи  стихійного  лиха  на  території
України;

     підтвердження уповноважених    органів     іншої     держави,
легалізованих  консульськими  установами України,  у разі настання
обставин непереборної сили чи стихійного лиха на  території  такої
держави;

     рішення Президента  України  про  запровадження  надзвичайної
екологічної ситуації в окремих місцевостях України,  затвердженого
Верховною  Радою  України,  або рішення Кабінету Міністрів України
про визнання окремих місцевостей України потерпілими  від  повені,
посухи,  пожежі  та  інших  видів  стихійного  лиха,  у тому числі
рішення  щодо  визнання  окремих   місцевостей   потерпілими   від
несприятливих  погодних  умов,  які потягли за собою втрату врожаю
сільськогосподарських  культур  в  обсягах,  що   перевищують   30
відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років.

     При цьому    дохід   дебітора   не   збільшується   на   суму
заборгованості,  що виникла внаслідок його неспроможності погасити
таку  заборгованість  у  зв'язку з дією обставин непереборної сили
або стихійного лиха  (форс-мажору),  протягом  усього  строку  дії
таких форс-мажорних обставин.

     159.3.6. Прострочена  заборгованість підприємств,  установ та
організацій,  на майно яких не може бути звернено  стягнення,  або
тих,   що   не   підлягають   приватизації   згідно   із  законом,
відшкодовується за рахунок страхового резерву  кредитора  в  разі,
якщо   протягом   30   календарних   днів   з  моменту  виникнення
прострочення зазначена заборгованість не компенсована в  будь-який
інший спосіб.

     При цьому    кредитор    у   строки,   передбачені   законом,
зобов'язаний звернутися  до  суду  з  позовом  щодо  відшкодування
збитків,  отриманих  у зв'язку з таким кредитуванням.  У разі якщо
кредитор  не  звертається  до  суду  протягом  визначених  законом
строків  або  в  разі,  якщо  суд  відмовляє  в позові або залишає
позовну заяву без розгляду, кредитор зобов'язаний збільшити доходи
на   суму  безнадійної  заборгованості  у  відповідний  податковий
період.

     159.3.7. Прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а
також  судом визнаних безвісно відсутніми або оголошених померлими
відшкодовується за  рахунок  страхового  резерву  кредитора  після
отримання  свідоцтва  про  смерть або після ухвалення рішення суду
про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми  або  померлими  за
умови, що таке рішення було прийнято після дня укладення кредитної
угоди.

     Після відшкодування простроченої заборгованості відповідно до
цього  підпункту кредитор має право здійснити юридичні заходи щодо
стягнення безнадійної  заборгованості  зі  спадку  такої  фізичної
особи в межах та в порядку, визначених законодавством.

     159.3.8. Прострочена заборгованість за договорами,  визнаними
судом  повністю  або  частково   недійсними   з   вини   дебітора,
відшкодовується  за  рахунок  страхового резерву кредитора в разі,
якщо дебітор не погашає заборгованість за  зазначеними  договорами
протягом  30  календарних  днів  із дня ухвалення рішення суду про
визнання їх повністю або частково недійсними.

     При цьому  дохід  дебітора   збільшується   на   суму   такої
заборгованості в податковий період,  на який припадає рішення суду
щодо визнання договорів повністю або частково  недійсними  з  вини
дебітора.

     159.3.9. Прострочена  заборгованість  за  договорами  або  їх
частинами,  визнаними судом недійсними з вини кредитора або з вини
обох  сторін,  погашається  за  рахунок  повернення дебітором суми
кредиторської заборгованості, а в разі її неповернення протягом 30
календарних  днів  - з прибутку,  який залишається в розпорядженні
кредитора після оподаткування.

     При цьому  дохід  дебітора   збільшується   на   суму   такої
заборгованості в податковий період,  на який припадає рішення суду
щодо визнання договорів або  їх  частин  недійсними  з  вини  обох
сторін.

     159.3.10. Прострочена   заборгованість  фізичних  осіб,  яких
оголошено     в     розшук      у      порядку,      передбаченому
Кримінально-процесуальним  кодексом  України (  1001-05,  1002-05,
1003-05 ), відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора
в разі, якщо протягом  180  календарних  днів  із  дня  оголошення
розшуку місце перебування такої фізичної особи не встановлено.

     159.3.11. Прострочена    заборгованість    юридичних    осіб,
керівників  яких  оголошено  в  розшук  у  порядку,  передбаченому
Кримінально-процесуальним кодексом  України  (  1001-05,  1002-05,
1003-05 ), відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора
в разі,  якщо протягом 180  календарних  днів  із  дня  оголошення
розшуку місце перебування цих осіб не встановлено.

     159.3.12. У  разі  якщо всі заходи щодо стягнення безнадійної
заборгованості згідно з порядком,  визначеним пунктом  159.3  цієї
статті,  не  дали  позитивного результату,  небанківські фінансові
установи відносять таку заборгованість на витрати в частині, що не
відшкодована за рахунок страхового резерву,  створеного відповідно
до цього розділу.

     159.4. Порядок   відшкодування   банками   сум    безнадійної
заборгованості за рахунок страхового резерву.

     159.4.1. За   рахунок   створеного  страхового  резерву  банк
відшкодовує заборгованість,  яка визначена безнадійною  відповідно
до  методики,  встановленої  Національним банком України.  Порядок
відшкодування  безнадійної  заборгованості  за  рахунок  страхових
резервів  для банків встановлюється Національним банком України за
погодженням із Міністерством фінансів України.

     159.5. Додаткові положення.

     159.5.1. У разі якщо дебітор повністю  або  частково  погашає
безнадійну  заборгованість,  попередньо  віднесену  кредитором  на
зменшення доходів або відшкодовану за рахунок страхового  резерву,
кредитор   збільшує  дохід  на  суму  компенсації,  отриманої  від
дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення
зазначеної заборгованості або її частини.

     159.5.2. У разі якщо за висновком відповідного уповноваженого
органу,  визначеного підпунктом 159.3.5 пункту 159.3 цієї  статті,
обставини  непереборної сили,  стихійного лиха (форс-мажору) мають
тимчасовий  характер  і  не  впливають  на  спроможність  дебітора
сплатити заборгованість після їх закінчення,  кредитор може надати
претензію дебітору стосовно сплати зазначеної заборгованості. Якщо
дебітор  не  погасив  зазначену  заборгованість  або  кредитор  не
звернувся   з   позовом   до   суду   стосовно   стягнення   такої
заборгованості   протягом   строків,  визначених  законом,  доходи
кредитора   і   дебітора   збільшуються   на    суму    зазначеної
заборгованості.

     159.5.3. У  разі якщо фізична особа - дебітор,  судом визнана
безвісно відсутньою або оголошена померлою,  з'являється, кредитор
зобов'язаний    здійснити   відповідні   заходи   щодо   стягнення
заборгованості з такої особи.  У разі,  якщо  така  фізична  особа
сплачує заборгованість, що була попередньо віднесена кредитором на
зменшення доходів або відшкодована за рахунок страхового  резерву,
кредитор  збільшує дохід на суму коштів,  отриманих від дебітора в
податковий період,  протягом якого відбулося повернення зазначеної
заборгованості.

     159.5.4. У   разі  якщо  відповідно  до  закону  рішення  про
визнання  договорів  недійсними  з  вини  дебітора  скасоване,   а
кредитор  не оскаржує таке рішення у строки,  передбачені законом,
кредитор  збільшує  дохід  на  суму   заборгованості,   попередньо
віднесену   на   зменшення  доходу  або  відшкодовану  за  рахунок
страхового резерву в податковий період,  протягом якого закінчився
строк для подання такої скарги.

     159.5.5. У  разі  якщо фізична особа,  стосовно якої органами
досудового  слідства  оголошено  розшук,   розшукана   і   сплачує
заборгованість,   яка   була  попередньо  включена  кредитором  на
зменшення доходу або відшкодована за рахунок  страхового  резерву,
кредитор   збільшує  дохід  на  суму  компенсації  заборгованості,
отриманої  від  дебітора,  у  податковий  період,  протягом  якого
відбулося повернення зазначеної заборгованості (її частини).

     159.5.6. У  разі  якщо  юридичні  або фізичні особи,  визнані
винними в заподіянні шкоди згідно з положеннями Цивільного кодексу
України (  435-15 ),  сплачують заборгованість фізичної особи,  що
віднесена кредитором  на  зменшення  доходу  або  відшкодована  за
рахунок  страхового  резерву,  кредитор  збільшує  дохід  на  суму
коштів,  отриманих  у   погашення   заборгованості   дебітора,   у
податковий період,  протягом якого відбулося повернення зазначеної
заборгованості (її частини).

     Стаття 160. Особливості оподаткування нерезидентів

     160.1. Будь-які доходи,  отримані нерезидентом із джерелом їх
походження  з  України,  оподатковуються  в порядку і за ставками,
визначеними цією статтею.

     Для цілей цього пункту під доходами,  отриманими нерезидентом
із джерелом їх походження з України, розуміються:

     а) проценти,  дисконтні  доходи,  що  сплачуються  на користь
нерезидента,  у тому  числі  проценти  за  позиками  та  борговими
зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

     б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

    
в) роялті;

     г) фрахт та доходи від інжинірингу;

     ґ) лізингова/орендна  плата,  що  сплачується резидентами або
постійними   представництвами    на    користь    нерезидента    -
лізингодавця/орендодавця      за      договорами      оперативного
лізингу/оренди;

     д) доходи від  продажу  нерухомого  майна,  розташованого  на
території  України,  яке належить нерезиденту,  у тому числі майна
постійного представництва нерезидента;

     е) прибуток  від  здійснення  операцій  із  торгівлі  цінними
паперами,   деривативами   або   іншими   корпоративними  правами,
визначений відповідно до норм цього розділу;

     є) доходи,  отримані від провадження спільної  діяльності  на
території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів
на території України;

     ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими
ними   особами   культурної,  освітньої,  релігійної,  спортивної,
розважальної діяльності на території України;

     з) брокерська,  комісійна або агентська винагорода,  отримана
від  резидентів  або  постійних  представництв  інших нерезидентів
стосовно брокерських,  комісійних або агентських  послуг,  наданих
нерезидентом  або  його  постійним  представництвом  на  території
України на користь резидентів;

     и) внески  та  премії  на  страхування  або   перестрахування
ризиків  в  Україні    тому числі страхування ризиків життя) або
страхування резидентів від ризиків за межами України;

     і) доходи,  одержані від  діяльності  у  сфері  розваг  (крім
діяльності з проведення державної грошової лотереї);

     ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь
нерезидентів;

     й) інші  доходи  від  провадження   нерезидентом   (постійним
представництвом   цього   або  іншого  нерезидента)  господарської
діяльності на території України,  за винятком  доходів  у  вигляді
виручки  або  інших  видів  компенсації вартості товарів/виконаних
робіт/наданих послуг,  переданих/виконаних/наданих  резиденту  від
такого  нерезидента  (постійного  представництва),  у  тому  числі
вартості  послуг   із   міжнародного   зв'язку   чи   міжнародного
інформаційного забезпечення.

     160.2. Резидент  або постійне представництво нерезидента,  що
здійснюють на користь  нерезидента  або  уповноваженої  ним  особи
(крім  постійного представництва нерезидента на території України)
будь-яку виплату з доходу з джерелом його  походження  з  України,
отриманого   таким   нерезидентом  від  провадження  господарської
діяльності (у тому числі на рахунки  нерезидента,  що  ведуться  в
національній валюті),  крім доходів,  зазначених у пунктах 160.3 -
160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів,
зазначених  у  пункті  160.1 цієї статті,  за ставкою в розмірі 15
відсотків їх суми та за їх рахунок,  який сплачується  до  бюджету
під  час  такої  виплати,  якщо  інше  не  передбачено положеннями
міжнародних договорів  України  з  країнами  резиденції  осіб,  на
користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

     160.3. Прибутки нерезидентів,  отримані у вигляді доходів від
безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов'язань,
оподатковуються за ставкою,  встановленою пунктом 151.1 статті 151
цього розділу, у такому порядку:

     базою оподаткування  є  прибуток,  який   розраховується   як
різниця між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних
паперів,  сплаченою або нарахованою  їх  емітентом,  та  ціною  їх
придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку;

     з метою  здійснення податкового контролю придбання або продаж
зазначених у цьому підпункті цінних паперів може здійснюватися від
імені   та   за   рахунок   нерезидента  виключно  його  постійним
представництвом або резидентом,  який працює від імені, за рахунок
та за дорученням такого нерезидента;

     зазначені резидент  або  постійне  представництво нерезидента
несуть відповідальність  за  повне  та  своєчасне  нарахування  та
внесення   до   бюджету   податків,   утриманих  під  час  виплати
нерезиденту доходів від володіння процентними  або  безпроцентними
(дисконтними)   цінними   паперами.  Центральний  орган  державної
податкової  служби  встановлює  порядок  надання  резидентами  або
постійними   представництвами  нерезидента  розрахунку  податкових
зобов'язань нерезидентів та звітів про утримання  та  внесення  до
відповідного бюджету податків, встановлених цим пунктом.

     Резиденти, які   працюють   від   імені,  за  рахунок  та  за
дорученням  нерезидента  на  ринку  процентних  або  безпроцентних
(дисконтних)  облігацій  чи казначейських зобов'язань,  самостійно
подають  органу  державної  податкової  служби  за  місцем   свого
розташування  звіт  про  утримання  та  внесення  до  відповідного
бюджету податків, встановлених цим пунктом.

     160.4. Не   підлягають   оподаткуванню    доходи,    отримані
нерезидентами   у  вигляді  процентів  або  доходу  (дисконту)  на
державні цінні папери або облігації місцевих  позик,  або  боргові
цінні   папери,   виконання   зобов'язань   за  якими  забезпечено
державними  або  місцевими  гарантіями,  продані   або   розміщені
нерезидентам  за  межами  території  України  через  уповноважених
агентів - нерезидентів,  або процентів,  сплачених нерезидентам за
отримані  державою  або  до  бюджету Автономної Республіки Крим чи
міського бюджету позики (кредити або  зовнішні  запозичення),  які
відображаються  в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах
чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики),
які   отримані   суб'єктами   господарювання   та  виконання  яких
забезпечено державними або місцевими гарантіями.

     160.5. Сума фрахту,  що сплачується резидентом нерезиденту за
договорами  фрахту,  оподатковується  за  ставкою  6  відсотків  у
джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

     При цьому:

     базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

     особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його
до бюджету,  є резидент,  який виплачує такі доходи, незалежно від
того, є він платником цього податку чи ні, а також є він суб'єктом
спрощеного оподаткування чи ні.

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0