Легал консалтинг - ст. 97 - ст. 100

ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

П`ятниця, 02.12.2016, 22:49

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | ст. 97 - ст. 100 | Реєстрація | Вхід

     97.6 У  разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов'язань 
або  суми  невідшкодованих   податків   з   відповідного   бюджету
перевищують  суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед
таким бюджетом,  суми перевищення використовуються  для  погашення
грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами,
а за  відсутності  таких  зобов'язань  (боргу)  перераховуються  у
розпорядження   такого   платника   податків.  Порядок  проведення
заліків,  визначених у цьому пункті,  встановлюється Міністерством
фінансів України.

     Стаття 98. Порядок погашення грошових зобов'язань
                або податкового боргу у разі реорганізації
                платника податків

    
98.1. Під  реорганізацією  платника  податків  у  цій  статті
розуміється зміна його правового статусу,  яка передбачає будь-яку
з таких дій або їх поєднання:

     98.1.1. зміна   найменування   платника   податків,   а   для
господарських товариств -  зміна  організаційно-правового  статусу
товариства,  що  тягне  за  собою  зміну  їх  коду згідно з Єдиним
державним  реєстром  підприємств  та  організацій  України  та/або
податкового номера;

     98.1.2. злиття  платників  податків,  а  саме  передача майна
платника податків до статутних фондів  інших  платників  податків,
унаслідок  чого  відбувається  ліквідація платника податків,  який
зливається з іншими;

     98.1.3. поділ платника податків  на  декілька  осіб,  а  саме
поділ  його  майна  між статутними фондами новоутворених юридичних
осіб  та/або  фізичними  особами,  внаслідок  якого   відбувається
ліквідація юридичного статусу платника податків, який поділяється;

     98.1.4. виділення   з   платника   податків  інших  платників
податків,  а саме передача частини  майна  платника  податків,  що
реорганізується,  до  статутних  фондів інших платників податків в
обмін на їх корпоративні права,  внаслідок якого  не  відбувається
ліквідація платника податків, що реорганізується;

     98.1.5. реєстрацію  фізичної особи як суб'єкта господарювання
без  скасування  її  попередньої  реєстрації  як  іншого  суб'єкта
господарювання або з таким скасуванням.

     98.2. У разі якщо власник платника податків або уповноважений
ним  орган  приймає  рішення  про  реорганізацію  такого  платника
податків,  його  грошові  зобов'язання чи податковий борг підлягає
врегулюванню в такому порядку:

     98.2.1. якщо   реорганізація   здійснюється   шляхом    зміни
найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації
платника податків,  після реорганізації він набуває  усіх  прав  і
обов'язків  щодо  погашення  грошових  зобов'язань  чи податкового
боргу, які виникли до його реорганізації;

     98.2.2. якщо  реорганізація  здійснюється  шляхом  об'єднання
двох  або  більше  платників податків в одного платника податків з
ліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник
податків  набуває  усіх  прав і обов'язків щодо погашення грошових
зобов'язань чи  податкового  боргу  всіх  платників  податків,  що
об'єдналися;

     98.2.3. якщо   реорганізація   здійснюється   шляхом   поділу
платника податків на дві або більше  особи  з  ліквідацією  такого
платника податків,  що розподіляється,  усі платники податків, які
виникнуть  після  такої  реорганізації,  набувають  усіх  прав   і
обов'язків  щодо  погашення  грошових  зобов'язань  чи податкового
боргу, які виникли до такої реорганізації.

     Зазначені зобов'язання    чи    борг    розподіляються    між
новоутвореними  платниками податків пропорційно часткам балансової
вартості майна,  отриманого ними у процесі реорганізації згідно  з
розподільним балансом.

     У разі якщо одна чи більше новоутворених осіб не є платниками
податків, щодо яких виникли грошові зобов'язання або борг платника
податків, який був реорганізований, зазначені грошові зобов'язання
чи податковий борг  повністю  розподіляються  між  особами,  що  є
платниками  таких  податків,  пропорційно  часткам отриманого ними
майна,  без урахування майна,  наданого особам, що не є платниками
таких податків.

     98.3. Реорганізація платника податків шляхом виділення з його
складу  іншого  платника  податків  або  внесення  частини   майна
платника податків до статутного фонду іншого платника податків без
ліквідації платника податків,  який реорганізується,  не тягне  за
собою  розподілу  грошових  зобов'язань  чи  податкового боргу між
таким платником податків та особами,  утвореними  у  процесі  його
реорганізації,  чи  встановлення їх солідарної відповідальності за
порушення  податкового  законодавства,  крім  випадків,  коли   за
висновками  органу  державної податкової служби така реорганізація
може призвести до неналежного погашення  грошових  зобов'язань  чи
податкового   боргу   платником  податків,  який  реорганізується.
Рішення   про    застосування    солідарної    або    розподільної
відповідальності  за порушення податкового законодавства може бути
прийняте органом державної податкової служби у  разі,  коли  майно
платника  податків,  що  реорганізується,  перебуває  у податковій
заставі на момент прийняття рішення про  таку  реорганізацію.  Для
цілей  цієї статті до зазначених видів реорганізації прирівнюється
оренда цілісного майнового комплексу відповідно  до  законодавства
України про оренду державного та комунального майна.

     98.4. Платник  податків,  майно  якого  передане  в податкову
заставу,  або  той,   що   скористався   правом   реструктуризації
податкового   боргу,   зобов'язаний   завчасно   повідомити  орган
державної податкової служби про прийняття рішення щодо  проведення
будь-яких   видів   реорганізації   та   подати  органу  державної
податкової служби план такої  реорганізації.  У  разі  коли  орган
державної  податкової  служби  встановлює,  що  план реорганізації
призводить  або  може  у  майбутньому  призвести  до   неналежного
погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу, він має право
прийняти рішення про:

     98.4.1. розподіл суми грошових  зобов'язань  або  податкового
боргу   між   платниками   податків,  що  виникають  у  результаті
реорганізації,    з    урахуванням    очікуваної     прибутковості
(ліквідності)  кожного  такого  платника податків без застосування
принципу пропорційного розподілу,  встановленого пунктами  98.2  і
98.3 цієї статті;

        98.4.2. погашення грошових зобов'язань або податкового боргу,
забезпечених   податковою   заставою,    до    проведення    такої
реорганізації;

     98.4.3. встановлення  солідарної  відповідальності  за сплату
грошових зобов'язань платника податків, який реорганізується, щодо
всіх  осіб,  утворених у процесі реорганізації,  що тягне за собою
застосування режиму податкової застави  щодо  всього  майна  таких
осіб;

     98.4.4. поширення  права податкової застави на майно платника
податків,  який  створюється  шляхом  об'єднання  інших  платників
податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов'язання або
податковий борг, забезпечений податковою заставою.

     98.5. Прийняті відповідно до пункту 98.4 цієї статті  рішення
органу державної податкової служби можуть бути оскаржені в порядку
та у строки,  визначені  цим  Кодексом  для  оскарження  грошового
зобов'язання, нарахованого контролюючим органом.

     98.6. Проведення    реорганізації    з   порушенням   правил,
визначених   пунктом   98.4   цієї   статті,   тягне   за    собою
відповідальність, встановлену законом.

     98.7. Реорганізація   платника  податків  не  змінює  строків
погашення грошових зобов'язань або  податкового  боргу  платниками
податків, утвореними у результаті такої реорганізації.

     98.8. У разі якщо платник податків,  що реорганізується,  має
суми надміру сплачених грошових зобов'язань,  такі суми підлягають
заліку   в  рахунок  його  непогашених  грошових  зобов'язань  або
податкового   боргу   за   іншими   податками.   Зазначена    сума
розподіляється  між  бюджетами  та  державними  цільовими  фондами
пропорційно загальним сумам грошового зобов'язання або податкового
боргу такого платника податків.

     98.9. У разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань
або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує
суму  грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків,
сума перевищення перераховується в розпорядження  правонаступників
такого  платника  податків  пропорційно  його  частці в майні,  що
розподіляється,  згідно з розподільним балансом  або  передаточним
актом.

     Стаття 99. Порядок виконання грошових зобов'язань фізичних
                осіб у разі їх смерті або визнання безвісно
                відсутніми чи недієздатними,
                а також неповнолітніх осіб

     99.1. Грошові зобов'язання фізичної особи у  разі  її  смерті
або  оголошення  судом  померлою виконуються її спадкоємцями,  які
прийняли спадщину (крім  держави),  в  межах  вартості  майна,  що
успадковується,  та  пропорційно  частці  у  спадщині  на  дату її
відкриття.

     Претензії спадкоємцям   пред'являються   органами   державної
податкової    служби    в    порядку,    встановленому   цивільним
законодавством  України  для  пред'явлення  претензій  кредиторами
спадкодавця.

     Після закінчення    строку    прийняття    спадщини   грошові
зобов'язання та/або податковий борг спадкодавця  стають  грошовими
зобов'язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

     Протягом строку  прийняття  спадщини  на грошові зобов'язання
та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

     У разі переходу  спадщини  до  держави  грошові  зобов'язання
померлої фізичної особи припиняються.

     99.2. Грошові  зобов'язання неповнолітніх осіб виконуються їх
батьками (усиновителями),  опікунами (піклувальниками) до  набуття
неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

     Батьки (усиновителі)  неповнолітніх  і  неповнолітні  у  разі
невиконання грошових зобов'язань  неповнолітніх  несуть  солідарну
майнову  відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або
податкового боргу.

     99.3. Грошові зобов'язання фізичної особи,  яка визнана судом
недієздатною,  виконуються  її  опікуном  за  рахунок  майна такої
фізичної особи у порядку, встановленому цим Кодексом.

     Опікун недієздатної особи виконує  грошові  зобов'язання,  що
виникли на день визнання її недієздатною за рахунок майна,  на яке
може бути звернуто стягнення згідно  із  законом,  такої  фізичної
особи.

     99.4. Грошові зобов'язання фізичної особи,  яка визнана судом
безвісно відсутньою,  виконуються особою,  на яку в  установленому
порядку  покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутньої
особи.

     Особа, яка здійснює  опіку  над  майном  безвісно  відсутньої
особи,  виконує грошові зобов'язання,  що виникли на день визнання
її безвісно відсутньою,  за рахунок майна такої фізичної особи, на
яке може бути звернуто стягнення згідно із законом.

     99.5. Батьки   (усиновителі)   та   опікуни   (піклувальники)
неповнолітніх,  опікуни недієздатних,  особи,  на  яких  покладено
здійснення   опіки   над   майном   безвісно   відсутніх  (законні
представники платників податків  -  фізичних  осіб),  повинні  від
імені відповідних фізичних осіб:

     99.5.1. подати   за   наявності   підстав   органу  державної
податкової служби заяву  для  реєстрації  таких  фізичних  осіб  у
Державному  реєстрі  фізичних  осіб  -  платників  податків  та  у
випадках,  передбачених цим Кодексом,  іншу інформацію,  необхідну
для ведення зазначеного Державного реєстру;

     99.5.2. своєчасно    подавати    належним   чином   заповнені
декларації про доходи та майно;

     99.5.3. у випадках,  передбачених цим Кодексом,  вести  облік
доходів і витрат;

     99.5.4. виконувати інші обов'язки, визначені цим Кодексом.

     99.6. Законні представники платників податків - фізичних осіб
несуть  відповідальність,  передбачену  цим  Кодексом  та   іншими
законами   для  платників  податків,  за  невиконання  обов'язків,
зазначених у пункті 99.5 цієї статті.

     99.7. Якщо майна недієздатної або безвісно  відсутньої  особи
недостатньо  для забезпечення виконання грошових зобов'язань такої
фізичної  особи,  а  також   для   сплати   нарахованих   штрафних
(фінансових)  санкцій,  то  суми  податкового  боргу  списуються у
порядку,  встановленому центральним органом  державної  податкової
служби.

     99.8. У  разі  скасування судом рішення про визнання фізичної
особи безвісно відсутньою або  прийняття  рішення  про  поновлення
цивільної    дієздатності    фізичної   особи,   яка   визнавалася
недієздатною,   грошове   зобов'язання   такої   фізичної    особи
відновлюється  в  частині  сум  податків,  списаних  відповідно до
пункту 99.7 цієї статті. Штрафні (фінансові) санкції у такому разі
не  сплачуються  за  період  з дня набрання законної сили рішенням
суду  про  визнання  фізичної   особи   безвісно   відсутньою   чи
недієздатною   до   дня   набрання  законної  сили  рішеннями  про
скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою
чи рішення про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

     Стаття 100. Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань
                 або податкового боргу платника податків

     100.1. Розстроченням,  відстроченням грошових зобов'язань або
податкового  боргу є перенесення строків сплати платником податків
його грошових зобов'язань  або  податкового  боргу  під  проценти,
розмір  яких  дорівнює  розміру  пені,  визначеному  пунктом 129.4
статті 129 цього Кодексу.

     Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня,
то  для  розрахунку  процентів  береться сума за вирахуванням суми
пені.

     100.2. Платник податків має право звернутися до контролюючого
органу   із  заявою  про  розстрочення  та  відстрочення  грошових
зобов'язань  або  податкового  боргу.   Платник   податків,   який
звертається  до  контролюючого  органу із заявою про розстрочення,
відстрочення грошових зобов'язань,  вважається таким,  що  узгодив
суму такого грошового зобов'язання.

     100.3. Розстрочення  та відстрочення грошових зобов'язань або
податкового боргу в межах процедури відновлення  платоспроможності
боржника   здійснюються   відповідно  до  законодавства  з  питань
банкрутства.

     100.4. Підставою для розстрочення  грошових  зобов'язань  або
податкового  боргу  платника  податків  є  надання  ним  достатніх
доказів   існування   обставин,   перелік  (  1235-2010-п  )  яких
визначається   Кабінетом   Міністрів   України,  що  свідчать  про
наявність  загрози  виникнення  або  накопичення податкового боргу
такого  платника податків, а також економічного обґрунтування, яке
свідчить   про   можливість   погашення  грошових  зобов'язань  та
податкового  боргу  та/або  збільшення  податкових  надходжень  до
відповідного  бюджету  внаслідок застосування режиму розстрочення,
протягом  якого відбудуться зміни політики управління виробництвом
чи збутом такого платника податків.

     100.5. Підставою для відстрочення  грошових  зобов'язань  або
податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік
(  1235-2010-п ) яких визначається Кабінетом Міністрів України, що
свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели
до  загрози  виникнення  або  накопичення податкового боргу такого
платника   податків,   а  також  економічного  обґрунтування,  яке
свідчить   про   можливість  погашення  грошових  зобов'язань  або
податкового  боргу  та/або  збільшення  податкових  надходжень  до
відповідного  бюджету  внаслідок застосування режиму відстрочення,
протягом  якого відбудуться зміни політики управління виробництвом
чи збутом такого платника податків.

     100.6. Розстрочені суми грошових зобов'язань або  податкового
боргу    тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій)
погашаються рівними частками починаючи з місяця,  що настає за тим
місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

     100.7. Відстрочені  суми грошових зобов'язань або податкового
боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого  місяця,
визначеного   відповідним   контролюючим  органом  чи  відповідним
органом місцевого самоврядування,  який згідно  із  пунктом  100.8
цієї  статті  затверджує рішення про розстрочення або відстрочення
грошових  зобов'язань  або  податкового  боргу,  але  не   пізніше
закінчення   12   календарних  місяців  з  дня  виникнення  такого
грошового зобов'язання або податкового  боргу,  або  одноразово  у
повному обсязі.

     100.8. Рішення  про  розстрочення  та  відстрочення  грошових
зобов'язань чи податкового боргу у межах  одного  бюджетного  року
приймається у такому порядку:

     стосовно загальнодержавних  податків  та  зборів - керівником
контролюючого органу (його заступником);

     стосовно місцевих  податків  і  зборів  -  керівником  органу
державної  податкової  служби (його заступником) та затверджується
фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади,  до  бюджету
якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

     100.9. Рішення  про  розстрочення  та  відстрочення  грошових
зобов'язань  чи  податкового  боргу   стосовно   загальнодержавних
податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного
року,  приймається керівником (заступником керівника) центрального
контролюючого  органу  за  узгодженням  з  Міністерством  фінансів
України.

     100.10. Рішення щодо розстрочення  та  відстрочення  грошових
зобов'язань чи податкового боргу окремих платників податків щороку
оприлюднюються центральним контролюючим органом.

     100.11. Розстрочення або  відстрочення  надаються  окремо  за
кожним    податком   та   збором.   Строки   сплати   розстрочених
(відстрочених) сум або їх частки  можуть  бути  перенесені  шляхом
прийняття   окремого  рішення  та  внесення  відповідних  змін  до
договорів розстрочення (відстрочення).


Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0