Легал консалтинг - ст. 158 - ст. 159

ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

П`ятниця, 02.12.2016, 22:50

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | ст. 158 - ст. 159 | Реєстрація | Вхід

     Стаття 158. Особливості оподаткування прибутку підприємств, 
                 отриманого у зв'язку із впровадженням
                 енергоефективних технологій

     158.1. Звільняється  від  оподаткування 80 відсотків прибутку
підприємств,  отриманого від продажу на митній  території  України
товарів власного виробництва за переліком,  встановленим Кабінетом
Міністрів України:

    
устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії;

     матеріали, сировина, устаткування та комплектуючі, які будуть
використовуватись  у  виробництві  енергії  з відновлюваних джерел
енергії;

     енергоефективне обладнання і матеріали,  вироби, експлуатація
яких    забезпечує    економію    та    раціональне   використання
паливно-енергетичних ресурсів;

     засоби вимірювання,   контролю   та   управління    витратами
паливно-енергетичних ресурсів;

     устаткування для виробництва альтернативних видів палива.

    
Платник повинен   забезпечити   окремий  облік  прибутку  або
збитку,  отриманого  від  продажу  на  митній  території   України
товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту.

     Суми коштів,  вивільнених  у  зв'язку  з  наданням податкової
пільги,  спрямовуються платником  податку  на  збільшення  обсягів
виробництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

     У разі   порушення   цільового  використання  коштів  платник
податку  зобов'язаний  визначити  прибуток,  не  оподаткований   у
зв'язку  з  наданням  податкової  пільги,  та  оподаткувати його в
поточному періоді,  а також сплатити за відповідний період пеню  в
розмірах, визначених цим Кодексом.

     158.2. Звільняється  від оподаткування 50 відсотків прибутку,
отриманого від здійснення енергоефективних заходів  та  реалізації
енергоефективних  проектів підприємств,  що включені до Державного
реєстру  підприємств,   установ,   організацій,   які   здійснюють
розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів
та енергоефективних проектів.

     До Державного реєстру підприємств,  установ, організацій, які
здійснюють     розроблення,     впровадження    та    використання
енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, включаються
підприємства,  установи  та  організації,  включені  до  галузевих
програм  із  енергоефективності  і  за   результатами   проведення
експертизи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої
влади з питань забезпечення ефективного використання  енергетичних
ресурсів,  та  отримали  висновок  такого органу про відповідність
енергоефективних заходів  та  енергоефективних  проектів,  що  вже
впроваджені або перебувають на стадії розроблення та впровадження,
критеріям енергоефективності та включені до  галузевих  програм  з
енергоефективності.

     Ведення Державного реєстру підприємств, установ, організацій,
які   здійснюють   розроблення,   впровадження   та   використання
енергоефективних    заходів    та    енергоефективних    проектів,
покладається  на  центральний  орган  виконавчої  влади  з  питань
забезпечення   ефективного   використання  енергетичних  ресурсів.
Порядок включення підприємств до Державного  реєстру  підприємств,
установ,  організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та
використання   енергоефективних   заходів   та    енергоефективних
проектів,  затверджується  центральним  органом виконавчої влади з
питань   забезпечення   ефективного   використання    енергетичних
ресурсів.
     При впровадженні  платником  податку енергоефективних заходів 
та енергоефективних проектів  такий  платник  повинен  забезпечити
окремий   облік   прибутку/збитку,   отриманого   від   здійснення
зазначених   заходів   та   реалізації   проектів,   у    порядку,
затвердженому Кабінетом Міністрів України.

     158.3. Норми   пунктів  158.1  та  158.2  цієї  статті  діють
протягом  п'яти  років  з  моменту  отримання   першого   прибутку
внаслідок підвищення енергоефективності виробництва.

     Стаття 159. Безнадійна та сумнівна заборгованість

     159.1. Порядок    урегулювання   безнадійної   та   сумнівної
заборгованості.

     159.1.1. Платник податку - продавець товарів,  робіт,  послуг
має  право  зменшити  суму  доходу  звітного  періоду  на вартість
відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному
або  попередніх звітних податкових періодах у разі,  якщо покупець
таких товарів,  робіт,  послуг затримує  без  погодження  з  таким
платником   податку   оплату  їх  вартості  (надання  інших  видів
компенсації їх вартості).  Таке право  на  зменшення  суми  доходу
виникає,  якщо  протягом  звітного періоду відбувається будь-яка з
таких подій:

    
а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про
стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи
про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

     б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис  про
стягнення  заборгованості  з  покупця  або  стягнення заставленого
майна (крім податкового боргу).

     Платник податку  -  продавець,  який  зменшив   суму   доходу
звітного  періоду  на  вартість  відвантажених товарів,  виконаних
робіт,  наданих  послуг,  відповідно  до  абзацу   першого   цього
підпункту   зобов'язаний  одночасно  зменшити  суму  витрат  цього
звітного періоду на собівартість таких товарів, робіт, послуг.

     Норми цього підпункту не поширюються на проценти та  комісії,
щодо  яких  було сформовано страховий резерв за рахунок збільшення
витрат згідно з пунктом 159.2 цієї статті.

     159.1.2. Платник податку  -  покупець  зобов'язаний  зменшити
витрати на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим
написом нотаріуса,  у податковому періоді,  на який припадає  день
набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої
заборгованості (її частини) або  вчинення  нотаріусом  виконавчого
напису.

     Платник податку  -  продавець  у разі якщо суд не задовольняє
позов (заяву) такого продавця або задовольняє його частково чи  не
приймає  позов  (заяву)  до провадження (розгляду) або задовольняє
позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення
заборгованості або її частини (крім припинення судом провадження у
справі повністю або частково,  у  зв'язку  з  погашенням  покупцем
заборгованості  або  її  частини  після  подання  продавцем позову
(заяви)), зобов'язаний збільшити:

     дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості
(її частини), попередньо віднесеної ним до зменшення доходу згідно
з підпунктом 159.1.1 цього пункту;

    
витрати відповідного податкового періоду на собівартість  (її
частину,  визначену пропорційно сумі заборгованості,  включеної до
доходу відповідно до цього підпункту) товарів,  робіт,  послуг, за
якими  виникла  така  заборгованість,  попередньо віднесену ним до
зменшення витрат згідно з підпунктом 159.1.1 цього пункту.

     На суму додаткового податкового  зобов'язання,  розрахованого
внаслідок такого збільшення доходів та витрат, нараховується пеня,
визначена з  розрахунку  120  відсотків  річної  облікової  ставки
Національного   банку   України,   що  діяла  на  день  виникнення
додаткового    податкового    зобов'язання.     Зазначена     пеня
розраховується  за  строк  із першого дня податкового періоду,  що
настає за періодом,  протягом якого відбулося зменшення доходу  та
витрат згідно з підпунктом 159.1.1 цього пункту, до останнього дня
податкового періоду, на який припадає збільшення доходу та витрат,
та  сплачується  незалежно  від  значення податкового зобов'язання
платника  податку  за  відповідний   звітний   період.   Пеня   не
нараховується   на   заборгованість   (її  частину),  списану  або
розстрочену  внаслідок  укладення  мирової  угоди  відповідно   до
законодавства  з  питань  банкрутства,  починаючи з дати укладення
такої мирової угоди.

     159.1.3. Повідомлення  про  зменшення  доходу  або  витрат  з
посиланням  на  положення  підпунктів 159.1.1 та/або 159.1.2 цього
пункту платник податку  -  продавець  або  покупець  надає  органу
державної   податкової  служби  разом  з  декларацією  за  звітний
податковий  період  та  копіями  документів,   які   підтверджують
наявність  заборгованості  (договорами купівлі-продажу,  рішеннями
суду тощо).

     159.1.4. Зазначене в підпункті 159.1.1 цього пункту зменшення
доходу  продавця  та  зазначене  в  підпункті 159.1.2 цього пункту
зменшення витрат покупця не здійснюється  стосовно  заборгованості
(її  частини),  яка  погашається  покупцем  до  настання  строків,
визначених цими підпунктами.

     159.1.5. Якщо  в  наступних  податкових   періодах   покупець
погашає  суму  визнаної  заборгованості або її частину (самостійно
або за процедурою примусового стягнення),  такий покупець збільшує
(відновлює)  витрати  на суму такої заборгованості (її частини) за
наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

     Водночас продавець, який зменшив суму доходу звітного періоду
на   вартість  відвантажених  товарів,  виконаних  робіт,  наданих
послуг,  відповідно до підпункту  159.1.1  цього  пункту  збільшує
доходи на суму заборгованості (її частини) за такі товари, роботи,
послуги,  погашену покупцем,  та збільшує витрати на  собівартість
(її частину,  визначену пропорційно сумі погашеної заборгованості)
цих товарів,  робіт,  послуг за наслідками податкового періоду, на
який припадає таке погашення.

     159.1.6. Заборгованість,  попередньо  віднесена  на зменшення
доходу згідно з підпунктом 159.1.1 цього пункту  або  відшкодована
за  рахунок страхового резерву згідно з пунктом 159.3 цієї статті,
яка  визнається  безнадійною   внаслідок   недостатності   активів
покупця,   визнаного   банкрутом   у  встановленому  порядку,  або
внаслідок її списання згідно з умовами  мирової  угоди,  укладеної
відповідно  до  законодавства  з  питань  банкрутства,  не  змінює
податкові зобов'язання як покупця,  так і  продавця  у  зв'язку  з
таким визнанням.

     159.2. Особливості    формування    резервів    банками    та
небанківськими фінансовими установами.

     159.2.1. Банки  та  небанківські  фінансові  установи,   крім
страхових  компаній,  недержавних пенсійних фондів,  корпоративних
інвестиційних  фондів  та  адміністраторів  недержавних  пенсійних
фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма
видами  кредитних  операцій  (за  винятком  позабалансових,   крім
гарантій)  коштами,  розміщеними  на  кореспондентських рахунках в
інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними
сертифікатами   з   фіксованою   дохідністю),   іншими   активними
банківськими  операціями  згідно  із   законодавством,   включаючи
нараховані  за  всіма  цими операціями проценти та комісії (далі -
страховий резерв).

     Для цілей цього підпункту під комісією  розуміються  платежі,
що   сплачені   фінансовій   установі  за  здійснення  операцій  з
кредитами,  цінними  паперами  та  іншими  активними  банківськими
операціями.

     Страховий резерв формується та списується банком самостійно в
розмірі та порядку,  передбаченими методикою, яка визначається для
банків Національним банком України, а для небанківських фінансових
установ - спеціально уповноваженими органами  виконавчої  влади  у
сфері  регулювання  ринків  фінансових  послуг  та  цінних паперів
відповідно до повноважень та включається до складу витрат.

     159.2.2. Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок
збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати:

     для банків  - 20 відсотків (на період з 1 квітня 2011 року до
1 січня 2012 року - 30 відсотків)  суми  заборгованості  за  всіма
видами операцій,  зазначених у підпункті 159.2.1 пункту 159.2 цієї
статті,  а  саме:  суми  непогашеної  основної   суми   боргу   та
нарахованих процентів і комісій,  а також суми наданих гарантій на
останній робочий день звітного податкового періоду;

     для небанківських   фінансових   установ   -   розміру,    що
встановлюється  відповідними  законами про відповідну небанківську
фінансову установу,  але не  більше  10  відсотків  суми  боргових
вимог,  а саме: сукупних зобов'язань дебіторів такої небанківської
фінансової установи на останній робочий день звітного  податкового
періоду.   До   суми   зазначеної  заборгованості  не  включаються
зобов'язання дебіторів, які виникають під час здійснення операцій,
що  не включаються до основної діяльності фінансових установ.  Під
терміном "основна діяльність" слід  розуміти  операції,  визначені
відповідними статтями законів про небанківські фінансові установи.

     159.2.3. У  разі  якщо  за  результатами звітного податкового
періоду сукупний розмір страхового резерву,  сформованого згідно з
підпунктами 159.2.1 і 159.2.2 пункту 159.2 цієї статті,  зменшився
(крім  випадків  його  зменшення  внаслідок  відшкодування  банком
безнадійної    заборгованості    позичальника    в   установленому
законодавством порядку за рахунок страхового резерву кредитора  та
зменшення  нормативу формування резерву згідно із законодавством),
надлишкова  сума  страхового  резерву,  яка  включена  до  витрат,
спрямовується  на  збільшення  доходу банку за результатами такого
звітного періоду.

     159.2.4. Порядок і джерела створення та використання резервів
(фондів)   для   страхування  вкладів  (депозитів)  фізичних  осіб
встановлюються окремим законом.

     159.3. Порядок   відшкодування   небанківськими   фінансовими
установами  сум  безнадійної  заборгованості за рахунок страхового
резерву.

     159.3.1. Заборгованість,  за якою кредитор не звертається  до
суду  або  не  вживає  інших заходів,  передбачених законодавством
України,  щодо  її  стягнення  до  закінчення   строків   позовної
давності,  не зменшує доходи кредитора згідно з підпунктом 159.1.1
цього пункту  та  не  може  бути  відшкодованою  за  рахунок  його
страхових резервів.

     Основна сума  боргу,  яка  не може бути примусово стягнутою з
дебітора внаслідок  укладення  мирової  угоди  в  межах  процедури
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом, визначеної законом, не зменшує доходів кредитора згідно
з підпунктом 159.1.1 цього пункту,  але може бути відшкодованою за
рахунок його страхових резервів, створених згідно з цією статтею.

     159.3.2. Заборгованість  кредитора,  що   виникла   внаслідок
невиконання  зобов'язань  по  векселю,  відшкодовується за рахунок
страхового  резерву  після  визнання   платника   по   векселю   у
встановленому законодавством порядку банкрутом.

     Заборгованість кредитора  по  боргових  цінних  паперах (крім
векселів),  що  виникла  внаслідок  невиконання  емітентами  своїх
зобов'язань,  відшкодовується  за рахунок страхового резерву після
визнання  емітента  банкрутом  у  порядку,  встановленому   чинним
законодавством.

     Заборгованість фінансової  установи  від володіння акціями та
іншими пайовими цінними паперами, емітенти яких визнані банкрутами
та  за  якими скасована державна реєстрація випуску (емісії) таких
цінних паперів,  відшкодовується  за  рахунок  страхового  резерву
після  оприлюднення рішення про скасування випуску (емісії) цінних
паперів відповідними органами за умови,  що договори на  придбання
таких  цінних  паперів  або  внески  до  статутного  капіталу було
здійснено фінансовою установою до  моменту  оголошення  інформації
про скасування реєстрації випуску (емісії).

     У разі якщо кредитор у наступних податкових періодах здійснює
продаж або відчужує іншим способом за відповідну компенсацію цінні
папери,  заборгованість  за  якими була попередньо відшкодована за
рахунок страхового резерву,  або отримує будь-які суми  коштів  як
компенсацію  їх  вартості,  сума  отриманих  (нарахованих) доходів
включається до складу доходів кредитора за наслідками відповідного
податкового періоду, в якому відбувся такий продаж (відчуження).

     159.3.3. Безнадійна  заборгованість  позичальника,  визнаного
банкрутом у  встановленому  законом  порядку,  відшкодовується  за
рахунок страхового резерву кредитора після ухвалення судом рішення
про  визнання  дебітора  банкрутом.  Кошти,  отримані   кредитором
внаслідок  завершення  ліквідаційної  процедури  та  продажу майна
позичальника, включаються до складу доходів кредитора в податковий
період їх надходження.

     У разі  якщо  кредитор  надає  кредит  дебітору,  проти якого
порушено справу про банкрутство,  до моменту укладення  кредитного
договору,   та   інформація   про   порушення  такої  справи  була
оприлюднена (за винятком випадків надання  фінансових  кредитів  у
межах  процедури  санації  дебітора під заставу його корпоративних
прав),  безнадійна  заборгованість  за  кредитом  погашається   за
рахунок власних коштів кредитора.

     При цьому    дохід    дебітора,   оголошеного   банкрутом   у
встановленому законом порядку,  не збільшується на суму зазначеної
безнадійної заборгованості.

     У разі якщо кредитор не може звернутися до суду із заявою про
порушення справи про банкрутство у зв'язку з тим,  що безсуперечні
вимоги такого кредитора до боржника сукупно становлять суму, меншу
ніж 300 мінімальних розмірів заробітної  плати,  така  сума  вимог
включається до складу витрат кредитора.


Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0