{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 } РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу України
1.1. ПодатковийкодексУкраїнирегулюєвідносини,що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів,що справляються вУкраїні, тапорядок їх адміністрування,платників податків та зборів,їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження іобов'язкиїхпосадовихосібпідчас здійснення податкового контролю,атакожвідповідальністьзапорушенняподаткового законодавства. 1.2. Правилаоподаткуваннятоварівабопослуг,що переміщуютьсячерезмитнийкордонУкраїни,визначаютьсяцим Кодексом,крімоподаткуванняввізним(імпортним)митомабо вивізним (експортним) митом,які встановлюютьсяМитнимкодексом України ( 92-15 ) та іншими законами з питань митної справи. 1.3. ЦейКодекснерегулюєпитанняпогашенняподаткових зобов'язань абостягненняподатковогоборгузосіб,наяких поширюютьсясудовіпроцедури,визначеніЗакономУкраїни"Про відновленняплатоспроможностіборжникаабовизнанняйого банкрутом" (2343-12),збанків,наякіпоширюютьсянорми розділу V ЗаконуУкраїни"Пробанкиібанківськудіяльність" ( 2121-14 ),та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Стаття 2. Внесення змін до Податкового кодексу України 2.1. Зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Стаття 3. Податкове законодавство України
3.1. ПодатковезаконодавствоУкраїнискладаєтьсяз Конституції України ( 254к/96-ВР ); цього Кодексу; Митного кодексу України ( 92-15 )таіншихзаконівзпитаньмитноїсправи у частинірегулюванняправовідносин,щовиникаютьузв'язкуз оподаткуваннямввізнимабо вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України(далі-законамизпитань митноїсправи);чиннихміжнароднихдоговорів,згодана обов'язковістьякихнаданаВерховноюРадоюУкраїниіякими регулюютьсяпитанняоподаткування;нормативно-правовихактів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу тазаконівз питань митної справи;рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим,органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом. 3.2. Якщоміжнароднимдоговором,згоданаобов'язковість якого надана Верховною Радою України,встановленоіншіправила, ніжті,щопередбаченіцимКодексом,застосовуютьсяправила міжнародного договору. Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України 4.1. Податкове законодавствоУкраїниґрунтуєтьсянатаких принципах:
4.1.1. загальністьоподаткування-кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цимКодексом,законамиз питаньмитної справиподаткитазбори,платникомякихвонаєзгідноз положеннями цього Кодексу; 4.1.2. рівність усіхплатниківпередзаконом,недопущення будь-якихпроявівподатковоїдискримінації-забезпечення однаковогопідходудовсіхплатниківподатківнезалежновід соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичноїособи,громадянствафізичноїособи,місця походження капіталу; 4.1.3. невідворотністьнастаннявизначеноїзаконом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; 4.1.4. презумпція правомірностірішеньплатникаподаткув разі,якщонормазаконучиіншогонормативно-правового акта, виданого на підставі закону,або якщонормирізнихзаконівчи різнихнормативно-правовихактівприпускаютьнеоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платниківподатківабо контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; 4.1.5. фіскальнадостатність-встановленняподатківта зборівзурахуваннямнеобхідностідосягненнязбалансованості витрат бюджету з його надходженнями; 4.1.6. соціальна справедливість -установленняподатківта зборів відповідно до платоспроможності платників податків; 4.1.7. економічність оподаткування - установлення податків та зборів,обсягнадходженьвідсплатиякихдобюджетузначно перевищує витрати на їх адміністрування; 4.1.8. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб,який невпливаєназбільшенняабозменшення конкурентоздатності платника податків; 4.1.9. стабільність-зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можутьвноситисяпізнішякзашістьмісяцівдо початкуновогобюджетногоперіоду,вякомубудуть діяти нові правила та ставки.Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
4.1.10. рівномірністьтазручністьсплати-установлення строківсплатиподатківтазборів,виходячиізнеобхідності забезпеченнясвоєчасногонадходженнякоштівдобюджетівдля здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками; 4.1.11. єдиний підхід до встановлення податківтазборів- визначенняназаконодавчомурівніусіхобов'язкових елементів податку. 4.2. Загальнодержавні,місцеві податки та збори,справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають. 4.3. Податковіперіодитастроки сплати податків та зборів установлюються,виходячи з необхідності забезпеченнясвоєчасного надходження коштів до бюджетів,з урахуванням зручності виконання платникомподатковогообов'язкутазменшеннявитратна адміністрування податків та зборів. 4.4. Установленняіскасування податків та зборів,а також пільгїхплатникамздійснюютьсявідповіднодоцьогоКодексу ВерховноюРадоюУкраїни,атакожВерховноюРадоюАвтономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень,визначенихКонституцієюУкраїни( 254к/96-ВР ) та законами України. Стаття 5. Співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами 5.1. Поняття,правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи,застосовуютьсявиключнодля регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. 5.2. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям,термінам, правилам та положенням цього Кодексу,длярегулюваннявідносиноподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. 5.3. Інші терміни,що застосовуються у цьомуКодексііне визначаютьсяним,використовуютьсяузначенні,встановленому іншими законами. Стаття 6. Поняття податку та збору
6.1. Податкомєобов'язковий,безумовнийплатіждо відповідногобюджету,щосправляєтьсязплатниківподатку відповідно до цього Кодексу. 6.2. Збором(платою,внеском)єобов'язковийплатіждо відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення накористьтакихосібдержавними органами,органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
6.3. Сукупністьзагальнодержавнихтамісцевихподатків та зборів,що справляються вустановленомуцимКодексомпорядку, становить податкову систему України. Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів 7.1. Підчасвстановленняподатку обов'язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об'єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку; 7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітностіпрообчисленняі сплату податку. 7.2. Підчасвстановленняподаткуможутьпередбачатися податкові пільги та порядок їх застосування. 7.3. Будь-якіпитаннящодооподаткуваннярегулюютьсяцим Кодексомінеможутьвстановлюватисяабозмінюватисяіншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення,які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. 7.4. Елементи податку,визначені в пункті 7.1цієїстатті, підставидлянадання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом. Стаття 8. Види податків та зборів 8.1. В Українівстановлюютьсязагальнодержавнітамісцеві податки та збори. 8.2. Дозагальнодержавнихналежатьподаткитазбори,що встановлені цим Кодексом ієобов'язковимидосплатинаусій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. 8.3. Домісцевихналежать податки та збори,що встановлені відповідно доперелікуівмежахграничнихрозмірівставок, визначених цим Кодексом,рішеннями сільських,селищних і міських рад у межахїхповноважень,ієобов'язковимидосплатина території відповідних територіальних громад. Стаття 9. Загальнодержавні податки та збори 9.1. До загальнодержавних належать такі податки та збори:
9.1.1. податок на прибуток підприємств; 9.1.2. податок на доходи фізичних осіб; 9.1.3. податок на додану вартість; 9.1.4. акцизний податок; 9.1.5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу; 9.1.6. екологічний податок; 9.1.7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортуваннятрубопроводамиприродногогазутааміаку територією України; 9.1.8. рентнаплатазанафту,природнийгазігазовий конденсат, що видобуваються в Україні; 9.1.9. плата за користування надрами; 9.1.10. плата за землю; 9.1.11. збір за користування радіочастотним ресурсом України; 9.1.12. збір за спеціальне використання води; 9.1.13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів; 9.1.14. фіксований сільськогосподарський податок; 9.1.15. збірнарозвитоквиноградарства,садівництваі хмелярства; 9.1.16. мито; 9.1.17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричнутатеплову енергію,крім електроенергії,виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 9.1.18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. 9.2. Відносини,пов'язанізустановленнямтасправлянням мита,регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 9.3. Зарахуваннязагальнодержавнихподатківтазборівдо державногоімісцевихбюджетівздійснюєтьсявідповіднодо Бюджетного кодексу України ( 2456-17 ).
9.4. Установленнязагальнодержавнихподатків та зборів,не передбачених цим Кодексом, забороняється. Стаття 10. Місцеві податки та збори
10.1. До місцевих податків належать:
10.1.1. податок на нерухомемайно,відмінневідземельної ділянки; 10.1.2. єдиний податок.
10.2. До місцевих зборів належать:
10.2.1. збірзапровадженнядеякихвидівпідприємницької діяльності; 10.2.2. збір за місця для паркування транспортних засобів; 10.2.3. туристичний збір.
10.3. Місцевірадиобов'язковоустановлюютьподатокна нерухоме майно,відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
10.4. Місцевірадивмежахповноважень,визначенихцим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця для паркуваннятранспортнихзасобів, туристичного збору.
10.5. Установленнямісцевихподатківтазборів,не передбачених цим Кодексом, забороняється. 10.6. Зарахування місцевих податків та зборів довідповідних місцевихбюджетівздійснюєтьсявідповідно до Бюджетного кодексу України ( 2456-17 ). Стаття 11. Спеціальні податкові режими 11.1. Спеціальніподатковірежими встановлюютьсята застосовуютьсяувипадкахіпорядку,визначенихвиключно цим Кодексом.
11.2. Спеціальний податковийрежим-системазаходів,що визначаєособливийпорядокоподаткуванняокремихкатегорій господарюючих суб'єктів.
11.3. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядоквизначенняелементівподаткута збору,звільнення від сплати окремих податків та зборів. 11.4. Не визнаються спеціальними режимамиподатковірежими, не визначені такими цим Кодексом.
Стаття 12. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних та міських рад щодо податків та зборів
12.1. Верховна Рада України встановлює натериторіїУкраїни загальнодержавні податки та збори і визначає: 12.1.1. перелік загальнодержавних податків та зборів; 12.1.2. перелікмісцевихподатківта зборів,установлення яких належить до компетенції сільських, селищних та міських рад; 12.1.3. положення,визначені в пунктах7.1,7.2статті7 цього Кодексу щодо загальнодержавних податків та зборів; 12.1.4. положення,визначенівпунктах7.1,7.2 статті 7 цього Кодексу щодо місцевих податків та зборів. 12.2. До повноваженьВерховноїРадиАвтономноїРеспубліки Крим належать: 12.2.1. установленняна території Автономної Республіки Крим загальнодержавного збору, зазначеного у підпункті 9.1.9 пункту 9.1 статті9цьогоКодексу(крім плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення), у межах його граничних ставок, визначених цим Кодексом; 12.2.2. зміна розміру ставок збору,передбаченого підпунктом 12.2.1 пункту 12.2 цієї статті,у межахйогограничнихставок, визначених цим Кодексом, у порядку, встановленому цим Кодексом; 12.2.3. визначеннярозміруінадання додаткових податкових пільг у межах сум,що надходять до бюджету АвтономноїРеспубліки Крим відповіднодостатті69БюджетногокодексуУкраїни ( 2456-17 ). 12.3. Сільські,селищні,міськірадивмежахсвоїх повноваженьприймаютьрішення про встановлення місцевих податків та зборів. 12.3.1. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. 12.3.2. Приприйняттірішенняпровстановленнямісцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платникподатківі зборів,розмір ставки,податковий період та інші обов'язкові елементи,визначенні статтею 7 цьогоКодексуз дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. 12.3.3. Копія прийнятого рішенняпровстановленнямісцевих податківчизборівнадсилаєтьсяудесятиденнийстрокздня оприлюдненнядоорганудержавноїподатковоїслужби,вякому перебуваютьнаоблікуплатники відповідних місцевих податків та зборів.
12.3.4. Рішення про встановлення місцевих податків тазборів офіційнооприлюднюєтьсявідповідниморганоммісцевого самоврядування до 15 липня року,що передує бюджетному періоду, в якомупланується застосовування встановлюваних місцевих податків тазборівабозмін(плановийперіод).Віншомуразінорми відповіднихрішеньзастосовуютьсянераніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. 12.3.5. У разі якщо сільська,селищнаабоміськарадане прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів,що є обов'язковими згідно з нормами цьогоКодексу,такі податкитазборисправляютьсявиходячи з норм цього Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів. 12.3.6. Центральнийоргандержавноїподатковоїслужби затверджуєформиподатковихдекларацій (розрахунків) з місцевих податків та зборів згідно з порядком, встановленим цим Кодексом, а у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення. 12.3.7. Недозволяється сільським,селищним,міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевихподатківта зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб абозвільнятиїхвідсплатитакихподатківта зборів. 12.4. Доповноважень сільських,селищних,міських рад щодо податків та зборів належать: 12.4.1. встановлення ставок єдиного податку вмежахставок, визначених законодавчими актами; 12.4.2. визначенняперелікуподатковихагентівзгідноіз статтею 268 цього Кодексу;
12.4.3. до початку наступногобюджетногоперіодуприйняття рішенняпровстановленнямісцевихподатківтазборів,зміну розміру їх ставок,об'єкта оподаткування,порядку справляннячи наданняподатковихпільг,якетягнеза собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинностізпочатку бюджетного періоду.
12.5. Офіційно опридюднене рішення про встановлення місцевих по- датків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткуван- ня місцевими податками та зборами, який набирає чиності з урахуван- ням строків, передбачених пунктом 12.3.4. цієї статті.