ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

     Стаття 258. Ставки рентної плати 

     Ставки рентної плати встановлюються: 

     258.1. за  природний  газ  (у  тому числі нафтовий (попутний) 
газ): 

     258.1.1. видобутий у  податковому  (звітному)  періоді,  крім 
обсягів   видобутого   природного  газу,  що  відповідають  умові, 
передбаченій підпунктом 258.1.2 цього пункту: 

     у розмірі   237   гривень  за  1000  куб.  метрів  видобутого 
природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу); 

     у розмірі  118,5  гривень  за  1000  куб.  метрів  видобутого 
природного  газу  (у  тому  числі  нафтового  (попутного)  газу) з 
покладів,  що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів,  на 
ділянках надр (родовищах) в межах території України; 

     258.1.2. видобутий  у  звітному   періоді   та   реалізований 
платниками рентної плати за відповідними актами приймання-передачі 
у звітному податковому періоді,  коли  такий  газ  був  видобутий, 
суб'єкту,   уповноваженому   Кабінетом   Міністрів   України,  для 
формування  ресурсу  природного  газу  (у  тому  числі   нафтового 
(попутного)  газу),  що  використовується для потреб населення,  а 
також  виробничо-технологічні  витрати   природного   газу   таких 
платників  рентної  плати,  в  обсязі,  визначеному пропорційно до 
питомої ваги  обсягів  природного  газу,  реалізованого  суб'єкту, 
уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу 
природного газу,  що  використовується  для  потреб  населення,  в 
загальному  обсязі  природного  газу,  що  підлягає  оподаткуванню 
рентною платою, зменшеному на обсяг виробничо-технологічних витрат 
природного газу: 

     у розмірі  59,25  гривень  за  1000  куб.  метрів  видобутого 
природного газу  (у  тому  числі  нафтового  (попутного)  газу)  з 
покладів, що   повністю  або  частково  залягають  на  глибині  до 
5000 метрів,  на  ділянках  надр  (родовищах)  в  межах  території 
України; 

     у розмірі  47,4  гривень  за  1000  куб.  метрів   видобутого 
природного  газу  (у  тому  числі  нафтового  (попутного)  газу) з 
покладів,  що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів,  на 
ділянках надр (родовищах) в межах території України; 

     у розмірі  11,85  гривень  за  1000  куб.  метрів  видобутого 
природного  газу  (у  тому  числі  нафтового  (попутного)  газу) з 
покладів на ділянках надр  (родовищах)  в  межах  континентального 
шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України; 

     258.2. за нафту: 

     у розмірі  2141,86  гривні  за одну тонну нафти,  видобутої з 
покладів, які  повністю  або  частково  залягають  на  глибині  до 
5000 метрів; 

     у розмірі  792,54  гривні  за  одну тонну нафти,  видобутої з 
покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів; 

     258.3. за газовий конденсат: 

     у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну  газового  конденсату, 
видобутого  з  покладів,  які  повністю  або частково залягають на 
глибині до 5000 метрів; 

     у розмірі 792,54 гривні за одну  тонну  газового  конденсату, 
видобутого  з  покладів,  які  повністю залягають на глибині понад 
5000 метрів. 

     Стаття 259. Коригуючі коефіцієнти 

     259.1. До визначених у пунктах  258.2  та  258.3  статті  258 
цього Кодексу ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат у 
кожному податковому (звітному) періоді  застосовується  коригуючий 
коефіцієнт,   який  обчислюється  центральним  органом  виконавчої 
влади,  що забезпечує реалізацію державної  економічної  політики, 
для   кожного   звітного   (податкового)  періоду  шляхом  ділення 
середньої ціни одного бареля нафти "Urals", перерахованої у гривні 
за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що 
настає за звітним періодом,  яка  склалася  на  момент  завершення 
проведення  торгів  нафтою на Лондонській біржі протягом поточного 
звітного (податкового) періоду,  на базову ціну нафти. Під базовою 
ціною нафти   розуміється   ціна   нафти   "Urals",  яка  дорівнює 
560 гривень за барель. 

     Величина коригуючого  коефіцієнта   обчислюється   десятковим 
дробом   з   точністю  до  чотирьох  знаків  відповідно  до  актів 
законодавства з питань  проведення  статистичних  спостережень  за 
змінами  цін  (тарифів)  на споживчі товари (послуги) і розрахунку 
індексу споживчих цін. 

     Якщо величина коригуючого коефіцієнта,  яка застосовується до 
ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат, менше одиниці, 
такий  коригуючий  коефіцієнт  застосовується   із   значенням   1 
(одиниця). 

     Центральний орган виконавчої влади,  що забезпечує реалізацію 
державної економічної політики,  щомісяця до 10  числа  наступного 
звітного   (податкового)   періоду   розміщує  визначену  величину 
коригуючого  коефіцієнта  на   своєму   офіційному   веб-сайті   у 
спеціальному  розділі  та подає відповідну інформацію Міністерству 
фінансів  України  та  центральному  органу  державної  податкової 
служби. 

     259.2. До   визначеної   у  підпункті  258.1.1  пункту  258.1 
статті 258 цього Кодексу ставки рентної плати за природний газ  (у 
тому   числі   нафтовий  (попутний)  газ)  у  кожному  податковому 
(звітному)  періоді  застосовується  коригуючий  коефіцієнт,  який 
обчислюється Міністерством фінансів України за даними центрального 
органу державної митної служби для кожного податкового  (звітного) 
періоду   шляхом  ділення  середньої  митної  вартості  імпортного 
природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під 
час  ввезення на територію України за податковий (звітний) період, 
на базову ціну, яка дорівнює 179,5 долара США за 1000 куб. метрів. 

     Величина коригуючого  коефіцієнта   обчислюється   десятковим 
дробом   з   точністю  до  чотирьох  знаків  відповідно  до  актів 
законодавства з питань  проведення  статистичних  спостережень  за 
змінами  цін  (тарифів)  на споживчі товари (послуги) і розрахунку 
споживчих цін. 

     Інформацію про результати обчислення коригуючого  коефіцієнта 
за динамікою митної вартості природного газу Міністерство фінансів 
України  подає  щомісяця  до  5   числа   наступного   податкового 
(звітного)   періоду  центральному  органу  виконавчої  влади,  що 
забезпечує реалізацію державної економічної політики. 

     Центральний орган виконавчої влади,  що забезпечує реалізацію 
державної  економічної  політики,  щомісяця до 10 числа наступного 
податкового  (звітного)  періоду   розміщує   визначену   величину 
коригуючого   коефіцієнта   на   своєму   офіційному  веб-сайті  у 
спеціальному розділі та подає відповідну  інформацію  центральному 
органу державної податкової служби. 

     У разі якщо у звітному (податковому) періоді митне оформлення 
природного  газу  під  час  ввезення  на  територію   України   не 
здійснювалося,  до  ставки  рентної плати за природний газ (у тому 
числі   нафтовий   (попутний)   газ)   застосовується   коригуючий 
коефіцієнт, який діяв в останньому податковому (звітному) періоді, 
коли здійснювалося таке митне оформлення. 

     Стаття 260. Порядок обчислення податкових зобов'язань та 
                 строк сплати 

     260.1. Базовий  податковий (звітний) період для рентної плати 
дорівнює календарному місяцю. 

     260.2. Розмір  податкового  зобов'язання  з   рентної   плати 
обчислюється   платником   як   добуток   обсягу   видобутої   ним 
вуглеводневої сировини,  встановлених статтею  258  цього  Кодексу 
ставок  рентної  плати та коригуючого коефіцієнта,  який у кожному 
податковому (звітному)  періоді   розраховується   відповідно   до 
статті 259 цього Кодексу. 

     260.3. Платник   самостійно   складає  розрахунок  податкових 
зобов'язань з рентної плати,  у якому визначає та/або уточнює суму 
податкового зобов'язання з рентної плати,  за формою, затвердженою 
у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. 

     У податковому розрахунку з рентної плати за природний газ  (у 
тому  числі нафтовий (попутний) газ),  який платники рентної плати 
реалізують суб'єкту,  уповноваженому Кабінетом Міністрів  України, 
для  формування  ресурсу  природного  газу (у тому числі нафтового 
(попутного)  газу),  що  використовується  для  потреб  населення, 
податкові    зобов'язання    визначаються    згідно    з    актами 
приймання-передачі,  оформленими відповідно до типових  договорів, 
затверджених    спеціально   уповноваженим   центральним   органом 
виконавчої влади,  до відання якого віднесені  питання  державного 
регулювання  нафтогазової  галузі,  про  реалізацію  такого газу у 
звітному податковому періоді,  коли  він  був  видобутий,  які  не 
пізніше  ніж  8  числа  місяця,  що  настає  за звітним податковим 
періодом,  підписуються платником та  уповноваженим  суб'єктом  на 
підставі укладених ними господарських договорів. 

     260.4. Податковий  розрахунок подається платником починаючи з 
календарного місяця,  що настає за місяцем,  у якому такий платник 
отримав  передбачене статтями 35 та 36 Закону України "Про нафту і 
газ" ( 2665-14 ) рішення  спеціально  уповноваженого  центрального 
органу  виконавчої  влади,  до  відання  якого  віднесені  питання 
державного регулювання нафтогазової галузі,  про введення родовища 
або  окремого  покладу  в  дослідно-промислову  або  у  промислову 
розробку. 

     260.5. Платник протягом 20 календарних днів після  закінчення 
податкового  (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу 
державної податкової служби: 

     за місцезнаходженням ділянки  надр,  межі  якої  визначені  в 
отриманому  платником спеціальному дозволі на користування надрами 
для видобування (у  тому  числі  під  час  геологічного  вивчення) 
вуглеводневої  сировини,  у  разі розміщення такої ділянки в межах 
території України; 

     за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів 
у  разі розміщення ділянки надр,  межі якої визначено в отриманому 
платником  спеціальному  дозволі  на  користування   надрами   для 
видобування   (у   тому   числі  під  час  геологічного  вивчення) 
вуглеводневої сировини,  в межах  континентального  шельфу  та/або 
виключної (морської) економічної зони України. 

     260.6. У  податковому  (звітному)  періоді платник сплачує до 
10,  20 і 30 числа поточного календарного місяця  авансові  внески 
відповідно за першу, другу і третю декади в розмірі однієї третини 
суми  податкових  зобов'язань  з  рентної  плати,   визначеної   у 
податковому розрахунку за попередній податковий (звітний) період. 

     260.7. Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена 
у  податковому  розрахунку   за   податковий   (звітний)   період, 
сплачується  платником  до  бюджету  протягом  10 календарних днів 
після закінчення  граничного  строку  подання  такого  податкового 
розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків. 

     Стаття 261. Контроль та відповідальність платників 

     261.1. Платник    несе   відповідальність   за   правильність 
обчислення рентної плати,  повноту і своєчасність її  внесення  до 
бюджету,   а  також  за  своєчасність  подання  органам  державної 
податкової служби відповідних розрахунків згідно з  нормами  цього 
Кодексу та інших законів України. 

     261.2. Контроль  за  правильністю обчислення,  своєчасністю і 
повнотою справляння рентної плати  до  бюджету  здійснюють  органи 
державної податкової служби. 

     261.3. Органи  державної  податкової  служби для забезпечення 
контролю за  правильністю  визначення  об'єкта  оподаткування  для 
рентної  плати  взаємодіють  з  органами  державного  геологічного 
контролю та державного гірничого нагляду в установленому порядку. 

             РОЗДІЛ XI. ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ 

     Стаття 262. Плата за користування надрами 

     Плата за користування  надрами  -  загальнодержавний  платіж, 
який справляється у вигляді: 

     плати за   користування   надрами  для  видобування  корисних 
копалин; 

     плати за  користування  надрами  в  цілях,  не  пов'язаних  з 
видобуванням корисних копалин. 

     Стаття 263. Плата за користування надрами для видобування 
                 корисних копалин 

     263.1. Платники плати за користування надрами для видобування 
корисних копалин (далі - платники) 

     263.1.1. Платниками   плати   за   користування  надрами  для 
видобування корисних копалин є  суб'єкти  господарювання,  у  тому 
числі  громадяни  України,  іноземці  та  особи  без громадянства, 
зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права 
користування   об'єктом  (ділянкою)  надр  на  підставі  отриманих 
спеціальних дозволів на користування надрами (далі  -  спеціальний 
дозвіл)  в  межах  конкретних  ділянок  надр  з  метою провадження 
господарської діяльності з видобування корисних  копалин,  у  тому 
числі  під  час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з 
подальшою дослідно-промисловою розробкою)  в  межах  зазначених  у 
таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр. 

     263.1.2. У  разі укладення власниками спеціальних дозволів на 
користування надрами з  третіми  особами  договорів  на  виконання 
робіт (послуг), пов'язаних з використанням надр, у тому числі (але 
не виключно) за операціями з давальницькою  сировиною,  платниками 
плати  за  користування надрами для видобування корисних копалин є 
власники таких спеціальних дозволів на користування надрами. 

     263.1.3. Для   цілей   оподаткування   платники   плати    за 
користування  надрами  для видобування корисних копалин здійснюють 
окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та 
податковий  облік  витрат  та  доходів за кожним видом мінеральної 
сировини за кожним  об'єктом  надр,  на  який  надано  спеціальний 
дозвіл. 

     263.2. Об'єкт оподаткування 

     263.2.1. Об'єктом оподаткування плати за користування надрами 
для видобування корисних копалин по кожній наданій в  користування 
ділянці надр,  що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є 
обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини 
(мінеральної   сировини)   або   обсяг   погашених  у  податковому 
(звітному) періоді запасів корисних копалин. 

     263.2.2. До об'єкта оподаткування належать: 

     а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини),  видобутої 
з   надр  на  території  України,  її  континентального  шельфу  і 
виключної  (морської)  економічної  зони,  у  тому   числі   обсяг 
мінеральної   сировини,  що  утворюється  в  результаті  виконання 
первинної переробки,  що провадиться іншими ніж платник суб'єктами 
господарювання  на  умовах  господарських  договорів про послуги з 
давальницькою сировиною; 

     б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини),  видобутої 
(вилученої)  з  відходів  (втрат,  хвостів  тощо) гірничодобувного 
виробництва,  у  тому  числі  обсяг   мінеральної   сировини,   що 
утворюється   в   результаті  виконання  первинної  переробки,  що 
провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах 
господарських договорів  про  послуги  з  давальницькою сировиною, 
якщо  для  її  видобутку  відповідно  до  законодавства  необхідно 
отримати спеціальний дозвіл; 

     в) обсяг погашених запасів корисних копалин. 

     263.2.3. До об'єкта оподаткування не належать: 

     а) не включені до державного балансу запасів корисних копалин 
корисні   копалини   місцевого   значення   і    торф,    видобуті 
землевласниками та  землекористувачами  для  власного  споживання, 
якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди  з 
передачею  чи  без  передачі  права  власності  на них,  загальною 
глибиною розробки до  двох  метрів,  і  прісні  підземні  води  до 
20 метрів; 

     б) видобуті (зібрані) мінералогічні,  палеонтологічні та інші 
геологічні колекційні зразки,  якщо їх використання не  передбачає 
отримання  економічної  вигоди  з  передачею чи без передачі права 
власності на них; 

     в) корисні  копалини,  видобуті   з   надр   при   створенні, 
використанні,       реконструкції       геологічних       об'єктів 
природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин 
не  передбачає  отримання  економічної  вигоди  з передачею чи без 
передачі права власності на них; 

     г) дренажні  та  супутньо-пластові  підземні  води,  які   не 
враховуються  в  державному  балансі запасів корисних копалин,  що 
видобуваються  при  розробці  родовищ  корисних  копалин  або  при 
будівництві та експлуатації підземних споруд,  і використання яких 
не передбачає отримання економічної  вигоди  з  передачею  чи  без 
передачі права власності на них, у тому числі від використання для 
власних   технологічних   потреб,   за   винятком   обсягів,   які 
використовуються  для  власних технологічних потреб,  пов'язаних з 
видобуванням корисних копалин; 

     ґ) видобуті  корисні  копалини,  які   без   набуття   та/або 
збереження  платником  права  власності  на  такі корисні копалини 
відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку 
технологічного   проекту   розробки   запасів   корисних   копалин 
відповідної  ділянки  надр  спрямовуються  на  формування  запасів 
корисних копалин техногенного родовища; 

     д) обсяг природного газу,  визнаного рециркулюючим відповідно 
до  розділу  I,  який  визначається   платником   за   показниками 
вимірювальних  пристроїв,  що зазначені у журналі обліку видобутих 
корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених  платником 
відповідно   до   вимог   ліцензійних  умов  схем  руху  видобутої 
вуглеводневої  сировини  на   виробничих   дільницях   та   місцях 
зберігання   з   урахуванням   складу   вихідної   сировини,  умов 
конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу; 

     е) обсяги мінеральних вод,  що видобуті  державними  дитячими 
спеціалізованими   санаторно-курортними   закладами,   в   частині 
обсягів, що використовуються для лікування на їх території.