ЛЕГАЛ-КОНСАЛТ

Вівторок, 19.03.2024, 13:06

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | ст. 42 - ст. 47 | Реєстрація | Вхід

        Стаття 42. Листування з платником податків 

    
42.1. Податкові повідомлення - рішення,  податкові вимоги або
інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків,
повинні   бути  складені  у  письмовій  формі,  відповідним  чином
підписані та завірені печаткою відповідних органів.

     42.2. Документи вважаються  належним  чином  врученими,  якщо
вони надіслані за адресою (місцезнаходженням,  податковою адресою)
платника  податків  рекомендованим  листом  з  повідомленням   про
вручення або особисто вручені платнику податків або його законному
чи уповноваженому представникові.

     42.3. Якщо платник податків  протягом  чотирьох  днів  з  дня
надсилання  йому  контролюючим  органом  відповідного документа не
повідомив такий контролюючий орган про  зміну  податкової  адреси,
повернення  документів,  як  таких,  що  не  знайшли адресата,  не
звільняє платника податку від їх виконання.

     Стаття 43. Умови повернення помилково та/або надміру
                сплачених грошових зобов'язань

     43.1. Помилково   та/або   надміру  сплачені  суми  грошового
зобов'язання підлягають поверненню  платнику  відповідно  до  цієї
статті,  крім  випадків  наявності  у  такого платника податкового
боргу.

     43.2. У разі наявності у платника податків податкового боргу,
повернення  помилково  та/або  надміру  сплаченої  суми  грошового
зобов'язання  на  поточний  рахунок  такого  платника  податків  в
установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком,
у  разі  відсутності  у  платника  податків   рахунку   в   банку,
проводиться  лише після повного погашення такого податкового боргу
платником податків.

     43.3. Обов'язковою  умовою  для  здійснення  повернення   сум
грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке
повернення (крім  повернення  надміру  утриманих  (сплачених)  сум
податку  з  доходів  фізичних  осіб,  які  розраховуються  органом
державної податкової служби на підставі поданої платником податків
податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення
перерахунку за загальним річним оподатковуваним  доходом  платника
податку)  протягом  1095  днів від дня виникнення помилково та/або
надміру сплаченої суми.

     43.4. Платник податків подає заяву  на  повернення  помилково
та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в
якій зазначає напрям перерахування  коштів:  на  поточний  рахунок
платника   податків  в  установі  банку;  на  погашення  грошового
зобов'язання (податкового боргу) з  інших  платежів,  контроль  за
справлянням  яких  покладено на контролюючі органи,  незалежно від
виду бюджету;  повернення готівковими  коштами  за  чеком  у  разі
відсутності у платника податків рахунку в банку.

     43.5. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів
до закінчення  двадцятиденного  строку  з  дня  подання  платником
податків  заяви  готує  висновок  про  повернення  відповідних сум
коштів  з  відповідного  бюджету  та  подає  його  для   виконання
відповідному органові Державного казначейства України.

     На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства
України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення  помилково
та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у
порядку, встановленому Державним казначейством України.

     Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за
несвоєчасність   передачі   Державному  казначейству  України  для
виконання  висновку  про  повернення  відповідних  сум  коштів   з
відповідного бюджету.

     Стаття 44. Вимоги до підтвердження даних, визначених
                у податковій звітності

     44.1. Для цілей оподаткування платники  податків  зобов'язані
вести  облік  доходів,  витрат  та інших показників,  пов'язаних з
визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових  зобов'язань,
на   підставі   первинних  документів,  регістрів  бухгалтерського
обліку,  фінансової  звітності,  інших  документів,  пов'язаних  з
обчисленням і сплатою податків і зборів,  ведення яких передбачено
законодавством.

     Платникам податків   забороняється   формування    показників
податкової  звітності,  митних  декларацій  на підставі даних,  не
підтверджених  документами,  що  визначені  абзацом  першим  цього
пункту.

     У випадках,   передбачених  статтею  216  Цивільного  кодексу
України ( 435-15 ), платниками податків вносяться відповідні зміни
до  податкової  звітності у порядку,  визначеному статтею 50 цього
Кодексу.

     44.2. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку  на
прибуток  використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та
витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

     Платники податку на прибуток,  що оподатковуються за  ставкою
нуль відсотків та відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6
статті 154 цього Кодексу,  ведуть спрощений  бухгалтерський  облік
доходів  та  витрат  з  метою  обрахунку  об'єкта оподаткування за
методикою, затвердженою Міністерством фінансів України.

     Методика бухгалтерського  обліку  тимчасових   та   постійних
податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом
України  "Про  бухгалтерський  облік  та  фінансову  звітність   в
Україні" ( 996-14 ).

     44.3. Платники  податків  зобов'язані  забезпечити зберігання
документів,  визначених  у  пункті  44.1  цієї  статті,  а   також
документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль
за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,  не менш  як
1095  днів з дня подання податкової звітності,  для складення якої
використовуються зазначені документи,  а у разі її неподання  -  з
передбаченого   цим  Кодексом  граничного  терміну  подання  такої
звітності.

     У разі ліквідації платника податків  документи,  визначені  у
пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не
менш  як  1095  днів,  що  передували  даті  ліквідації   платника
податків,  в  установленому  законодавством порядку передаються до
архіву.

     44.4. Якщо документи,  визначені у пункті 44.1  цієї  статті,
пов'язані    з    предметом   перевірки,   проведенням   процедури
адміністративного  оскарження  прийнятого   за   її   результатами
податкового   повідомлення-рішення  або  судового  розгляду,  такі
документи  повинні  зберігатися   до   закінчення   перевірки   та
передбаченого   законом   строку   оскарження   прийнятих   за  її
результатами рішень та/або вирішення справи судом,  але  не  менше
строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

     44.5. У  разі  втрати,  пошкодження або дострокового знищення
документів,  зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник
податків  зобов'язаний  у  п'ятиденний  строк  з  дня  такої події
письмово повідомити орган державної податкової  служби  за  місцем
обліку   в   порядку,   встановленому  цим  Кодексом  для  подання
податкової звітності,  та митний орган,  яким було здійснено митне
оформлення відповідної митної декларації.

     Платник податків  зобов'язаний  відновити  втрачені документи
протягом 90 календарних днів з дня,  що настає за днем надходження
повідомлення   до  органу  державної  податкової  служби,  митного
органу.

     У разі неможливості проведення перевірки платника податків  у
випадках,  передбачених  цим підпунктом,  терміни проведення таких
перевірок переносяться до дати відновлення та  надання  документів
до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

     44.6. У  разі  якщо  до  закінчення  перевірки або у терміни,
визначені  в  абзаці  другому  пункту  44.7  цієї  статті  платник
податків  не  надає  посадовим  особам органу державної податкової
служби,  які проводять перевірку,  документи (незалежно від причин
такого  ненадання,  крім  випадків  виїмки  документів  або іншого
вилучення правоохоронними органами),  що підтверджують  показники,
відображені  таким  платником  податків  у  податковій  звітності,
вважається,  що такі документи були  відсутні  у  такого  платника
податків на час складення такої звітності.

     Якщо платник   податків  після  закінчення  перевірки  та  до
прийняття  рішення  контролюючим  органом  за  результатами  такої
перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені
таким платником податків у податковій звітності, не надані під час
перевірки (крім випадків,  передбачених абзацом другим пункту 44.7
цієї статті),  такі документи повинні бути враховані  контролюючим
органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

     44.7. У  разі  якщо посадова особа контролюючого органу,  яка
здійснює  перевірку,  відмовляється   з   будь-яких   причин   від
врахування   документів,   наданих   платником  податків  під  час
проведення перевірки,  платник податків має  право  до  закінчення
перевірки  надіслати  листом  з  повідомленням  про  вручення та з
описом  вкладеного  або  надати  безпосередньо  до   контролюючого
органу,   який   призначив   проведення   перевірки,  копії  таких
документів (засвідчені печаткою платника  податків  (за  наявності
печатки)  та  підписом  платника  податків  -  фізичної  особи або
посадової особи платника податків - юридичної особи).

     Протягом трьох робочих днів з дня  отримання  акта  перевірки
платник  податків  має  право  надати до контролюючого органу,  що
призначив перевірку,  документи,  визначені в  акті  перевірки  як
відсутні.

     У разі  якщо  під  час  проведення перевірки платник податків
надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли
надіслані  у  передбаченому  абзацом  першим  цього пункту порядку
документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до
дня  завершення  перевірки,  проведення перевірки продовжується на
строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

     У разі якщо надіслані у передбаченому  абзацом  першим  цього
пункту  порядку  документи  надійшли до контролюючого органу після
завершення  перевірки  або  у  разі   надання   таких   документів
відповідно до абзацу другого цього пункту,  контролюючий орган має
право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки  та
призначити  позапланову  документальну  перевірку  такого платника
податків.

     44.8. Відокремлені  підрозділи,   які   визначені   платником
окремого   податку,  повинні  вести  облік  з  такого  податку  за
правилами, встановленими цим Кодексом.

     Стаття 45. Податкова адреса

     45.1. Платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити
свою податкову адресу.

     Податковою адресою   платника   податків   -  фізичної  особи
визнається місце її проживання,  за яким вона береться на облік як
платник податків в органі державної податкової служби.

     Платник податків  -  фізична  особа  може  мати  одночасно не
більше однієї податкової адреси.

     45.2. Податковою  адресою  юридичної  особи   (відокремленого
підрозділу  юридичної  особи)  є  місцезнаходження такої юридичної
особи,  відомості про що містяться у  Єдиному  державному  реєстрі
підприємств та організацій України.

     Податковою адресою   підприємства,   переданого   у   довірче
управління, є місцезнаходження довірчого власника.

                   ГЛАВА 2. ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ

     Стаття 46. Податкова декларація (розрахунок)

     46.1. Податкова  декларація,  розрахунок  (далі  -  податкова
декларація)  -  документ,  що подається платником податків (у тому
числі  відокремленим  підрозділом  у  випадках,   визначених   цим
Кодексом) контролюючому органу у строки,  встановлені законом,  на
підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата  податкового
зобов'язання,   чи   документ,   що   свідчить  про  суми  доходу,
нарахованого  (виплаченого)  на  користь  платників   податків   -
фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

     Митні декларації прирівнюються до податкових  декларацій  для
цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

     Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

    
46.2. Платник податку на прибуток подає разом  з  відповідною
податковою  декларацією  квартальну  або річну фінансову звітність
(крім малих підприємств)  у  порядку,  передбаченому  для  подання
податкової декларації.

     Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до
таких відповідно до Господарського кодексу  України  (  436-15  ),
подають  разом  з  річною  податковою  декларацією річну фінансову
звітність  у  порядку,  передбаченому   для   подання   податкової
декларації.

     У складі   фінансової  звітності  платник  податків  зазначає
тимчасові та постійні податкові різниці  за  формою,  встановленою
Міністерством фінансів України.

     46.3. Якщо  згідно  з  правилами,  визначеними  цим Кодексом,
податкова звітність з  окремого  податку  складається  наростаючим
підсумком,   податкова   декларація   за  результатами  останнього
податкового  періоду  року  прирівнюється  до  річної   податкової
декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.

     46.4. Якщо  платник  податків  вважає,  що  форма  податкової
декларації,  визначена центральним контролюючим органом,  збільшує
або  зменшує  його  податкові зобов'язання,  всупереч нормам цього
Кодексу з такого податку чи збору,  він має  право  зазначити  цей
факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

     У разі  необхідності  платник  податків  може  подати разом з
такою податковою декларацією доповнення до такої  декларації,  які
складені   за   довільною  формою,  що  вважатиметься  невід'ємною
частиною  податкової  декларації.  Таке  доповнення  подається   з
поясненням мотивів його подання.


     46.5. Форма  податкової декларації встановлюється центральним
органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством
фінансів України.

    У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій
з місцевих податків і зборів,  що є обов'язковими для застосування
їх платниками (податковими агентами).

     Форма декларації  про  майновий  стан  і  доходи  (податкової
декларації) встановлюється з урахуванням особливостей,  визначених
пунктом 179.9 статті 179 цього Кодексу.

     Форма спрощеної податкової декларації, що передбачена пунктом
49.2 статті  49  цього  Кодексу,  та  порядок  переходу  платників
податків  на  подання  такої  декларації  встановлюються Кабінетом
Міністрів України.

     Форма, порядок та строки подання митної декларації,  а  також
порядок  прийняття митним органом митної декларації визначаються з
урахуванням вимог митного законодавства України.

    Державні органи,  які встановлюють відповідно до цього пункту
форми  податкових  декларацій,  зобов'язані оприлюднити такі форми
для використання їх платниками податків.

     46.6. Якщо в  результаті  запровадження  нового  податку  або
зміни  правил оподаткування змінюються форми податкової звітності,
центральний орган державної податкової служби, який затвердив такі
форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

     До визначення   нових   форм  декларацій  (розрахунків),  які
набирають чинності для складання звітності з податкового  періоду,
що   настає   за   податковим   періодом,  у  якому  відбулося  їх
оприлюднення,  є чинними форми декларацій (розрахунків),  чинні до
такого визначення.

     Після внесення  змін  до  нормативно-правових  актів з питань
оподаткування  центральний  орган  державної   податкової   служби
повинен   здійснити   заходи,   пов'язані   з   оприлюдненням   та
застосуванням таких змін.

    
Вимоги статей  46  -  50  цього  Кодексу  не  поширюються  на
декларування  товарів  (продукції),  ввезених  на  митну територію
України або вивезених з неї відповідно  до  митного  законодавства
України  (крім  випадків,  визначених  у цих статтях),  а також на
декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне
декларування,  яке  містить  економічні  відомості  про  суб'єктів
оподаткування, що не стосуються обчислення податків.

     Стаття 47. Особи, які несуть відповідальність за складення
                податкової звітності

     47.1. Відповідальність   за   неподання,   порушення  порядку
заповнення документів податкової звітності,  порушення строків  їх
подання    контролюючим   органам,   недостовірність   інформації,
наведеної у зазначених документах, несуть:

     47.1.1. юридичні особи, постійні представництва нерезидентів,
які  відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків,  а
також їх посадові особи.

     Відповідальність за   порушення   податкового   законодавства
відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа,  до
складу якої він входить;

     47.1.2. фізичні особи - платники податків та  їх  законні  чи
уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

        47.1.3. податкові агенти.

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар

«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0